Птіцин Віталій Ігорович

Птіцин Віталій Ігорович
Дата та місце народження: 23 листопада 1980 р., смт Марківка, Луганська область
Дата та місце смерті: 6 серпня 2014 (33 роки) смт Єсаулівка, Антрацитівський район, Луганська область
Місце поховання: смт Марківка, Луганська область
Звання: Солдат
Посада: Курсант
Обставини смерті: Загинув 6 серпня 2014 р. під час організованого прориву з оточення у довжанському котлі (сектор Д) на з'єднання з основними силами після 22-денної героїчної оборони державного кордону під постійними масованими обстрілами з боку терористів і з боку Росії. Під час прориву колона потрапила під обстріл в районі смт Єсаулівка, Антрацитівський район, Луганська область. Разом з Віталієм під час прориву також загинули: капітан С. Лифар, старший прапорщик І. Присяжнюк, старший прапорщик В. Діхтієвський, старший матрос Є. Колісниченко, солдат М. Антипов, сержант О. Кислицький, солдат В. Кумановський, солдат С. Бойко та солдат О. Заєць.

Народився 1980 року в смт Марківка (Луганська область). Закінчив Марківську ЗОШ; 1999-го — Марківський професійний аграрний ліцей; здобув професію тракториста-машиеіста і слюсаря. Полюбляв полювання; колекціонував радянські автомобілі. Одружився.

На початку 2014 року виріщив стати військовим; курсант 5-ї навчальної групи третього відділу, навчальний центр підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України. З 30 червня виконував завдання по охороні Державного кордону України, Мобільна прикордонна застава на автомобілях. Загинув 6 серпня — терористи «Градами» розстріляли українську колону за 3 км на південний-захід від села Єсаулівка Антрацитівського району, що виходила із Дякового. Віталій знаходився в «Уралі», із ним було ще 3 чи 4 вояки.

Був тимчасово похований у братській могилі в полі місцевим священиком, котрий повідомив згодом українську владу про поховання. 23 листопада 2014-го ексгумований пошуковцями місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»). Тоді ж було ексгумовано ще 7 бійців, впізнаний Ігор Присяжнюк, у серпні 2015-го за експертизою ДНК — Віктор Кумановський. Решта не були ідентифіковані, судячи зі знайдених при них речей — прикордонники та курсанти Оршанського навчального центру ДПСУ.

Похований в Марківці у серпні 2015-го. Залишилися мати, дружина та 3-річна донька.

Без Віталія лишились мама, дружина і донька 2011 р.н.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 2, ряд 7, місце 18.