Попов Володимир Геннадійович
Народився 1993 року в смт Якимівка (Якимівський район, Запорізька область). Пройшов строкову службу в лавах ЗСУ, по тому працював у Борисполі.
Призваний за мобілізацією літом 2014-го, механік-радіотелефоніст 23-го батальйону територіальної оборони Запорізької області «Хортиця».
5 вересня 2014 року, ще до настання «часу тиші», солдати Збройних Сил України вибили бойовиків із Широкиного та продовжили наступ в напрямі Новоазовська — розпочалися дії о 6-й ранку українською артпідготовкою, після того рушили танки і регулярні частини, за ними — Нацгвардія і добровольчі батальйони. Вранці цього дня при спробі в складі першої мотопіхотної роти, посиленої танковою ротою 17ОТБ, з боєм зайняти місто Новоазовськ під час несподіваного мінометного обстрілу загинули бійці 23 ОМПБ — старші солдати В'ячеслав Комар, Володимир Попов та солдат Юрій Демидов. Володимир їхав на броні танку, коли в нього влучив снаряд.
Тіло Володимира було захоронене в селі Заїченко Новоазовського району. Після довгих перемовин 24 жовтня його вдалося вивезти до запорізького моргу. Після проведення експертизи ДНК воїна поховали в смт Якимівка 1 грудня 2014 року.
Без Володимира лишились мама та старший брат.