Попов Олександр Анатолійович

Народився 1977 року в селі Кобзарці на Миколаївщині.

На військовій службі — з 2002 року, з 2004 служив за контрактом у 28-ій окремій механізованій бригаді, в/ч А0666, смт Чорноморське, Одеська область. У 2004—2005 роках проходив службу в Іраку у складі 81-ї тактичної групи української миротворчої місії.

Старшина, головний сержант 1-ї механізованої роти 28 ОМБр.

З початком російської збройної агресії проти України з 2014 року виконував завдання на території проведення антитерористичної операції, пройшов бої у прикордонній зоні, — Маринівка, Степанівка, Савур-могила. Був поранений, після лікування в госпіталі ніс службу за місцем постійної дислокації, у той час співпрацював з волонтерами, допомагав родинам загиблих бойових товаришів. По тому повернувся в зону АТО. Співпрацював з одеським інтернет-виданням «Думська», — якийсь час у 2014 році був позаштатним воєнкором. Також співпрацював з ГО «Україна — це ми» і «Рада громадської безпеки» (м. Одеса), волонтери передавали через Олександра автомобілі в АТО.

Загалом пройшов три ротації у зоні бойових дій на Сході України.

Загинув у ніч з 27 на 28 червня 2017 року внаслідок вибуху переробленої гранати до СПГ-9 на взводному опорному пункті поблизу села Миколаївка Волноваського району, ще четверо військовослужбовців дістали поранення.

Похований 30 червня на Алеї Слави Миколаївського центрального міського кладовища у Мішково-Погорілове.

Залишилась дружина та троє дітей.