Погорілий Віктор Сергійович

Погорілий Віктор Сергійович
Дата та місце народження: 29 травня 1980 р., м. Звенигородка, Черкаська область
Дата та місце смерті: 29 серпня 2014 (34 роки) с. Новокатеринівка, Донецька область
Посада: Заступник командира батальйону по роботі з особовим складом
Обставини смерті: Загинув 29-го серпня 2014 р під час виходу з Іловайського котла т.зв. Зеленим коридором на перехресті доріг з с. Побєда до с. Новокатеринівка поруч зі ставком. Загинув разом з значною частиною бійців 93-ї механізованої бригади, які доки що не опізнані (не ідентифіковані). Був ексгумований пошуковцями Місії Евакуація-200 (Чорний тюльпан) 11-го вересня 2014 р. Впізнаний за експертизою ДНК.

Народився 1980 року в місті Звенигородка (Черкаська область). Закінчив музичну та спортивну школи. Неодноразовий призер районних та обласних спортивних змагань.

1997 року вступив до Одеського інституту сухопутних військ, по закінченні якого у 2001 році був направлений до 93-ї бригади. Служив на посадах командира роти, начальника гарнізонного клубу, заступника командира батальйону.

Заступник командира 1-го батальйону по роботі з особовим складом, 93-тя окрема механізована бригада.


На фронті перебував з березня 2014 року. Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення, поблизу села Новокатеринівка. Загинув разом з значною частиною бійців 93-ї механізованої бригади, які станом на грудень 2016 року не ідентифіковані.

Був ексгумований пошуковцями Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») 11 вересня 2014-го. Опізнаний за експертизою ДНК. Вважався зниклим безвісти, у березні 2015 року ідентифікований серед похованих невідомих Героїв.

Перепохований в селі Голубівка Новомосковського району 21 березня 2015-го.

Залишилися батьки і дружина та двоє малолітніх дітей.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 7, місце 40.