Погорілий Олексій Валерійович

Погорілий Олексій Валерійович
Дата та місце народження: 30 березня 1995 р., с. Ребедайлівка, Черкаська область
Дата та місце смерті: 29 серпня 2014 (19 років) с. Новокатеринівка, Донецька область
Місце поховання: с. Ребедайлівка, Черкаська область
Звання: Солдат
Посада: Старший стрілець
Підрозділ: 17-та окрема танкова Криворізька бригада імені Костянтина Пестушка
Обставини смерті: Загинув 29 серпня 2014 року під час під час виходу з Іловайського котла т.зв. Зеленим коридором - прориву танків бригади до с. Новокатеринівка збоку хутора Горбатенко. 2-го вересня тіло Погорілого О.В. разом з тілами 87 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до запорізького моргу. Похований, як невстановлений загиблий у Запоріжжі на Кушугумському кладовищі.

Народився 1995 року в селі Ребедайлівка (Кам'янський район, Черкаська область). Скінчив 9 класів Ребедайлівської ЗОШ; 2012-го закінчив Кіровоградську школу-інтернат; ліцей «Сокіл». Займався спортом, йому подобався волейбол та футбол. 2013 року призваний до лав Збройних Сил України. Старший стрілець 17-ї окремої танкової бригади; 1-й механізований батальйон.

Зник під час виходу з оточення під Іловайськом. За словами побратимів, був поранений у ногу під час прориву танків бригади до села Новокатеринівка з боку хутора Горбатенко.

Ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих. Зустрічали Олексія живим коридором на колінах. 1 вересня 2015-го похований у селі Ребедайлівка.

Без Олексія лишилися мама і бабуся; не дочекалася живим його дівчина Катерина.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 6, місце 24.