Петрів Ігор Олексійович

Ігор Петрів народився у містечку Лахденпохья в Карелії. Після закінчення школи був викликаний для проходження строкової військової служби. Опісля залишився служити за контрактом і потрапив у 76-й гвардійський танковий полк 20-ї танкової дивізії Північної групи військ, що на той час дислокувався на території Польщі. У 1991 році полк було переведено з Польщі на Черкащину, а з 1 травня 1992 року передано в розпорядження Державного комітету у справах охорони державного кордону України, де Ігор Петрів і продовжив свою службу.

У 1994 році Ігор Петрів закінчив Інститут прикордонних військ України та повернувся до навчального центру в Оршанці у званні лейтенанта. Дослужився до звання майора. У оршанецькому навчальному центрі працював старшим викладачем групи спеціальної вогневої підготовки. У 2002 та 2011 роках був відзначений Адміністрацією ДПС України медалями «За бездоганну службу» II та І ступеня.

З перших днів війни на сході України у 2014 році перебував на передовій у складі мотоманеврової групи, до цього займався охороною кордону в районі Чонгару. 12 липня 2014 року загинув у зоні проведення АТО під час повернення до прикордонного табору після транспортування тіла загиблого полковника Ігоря Момота. Транспорт супроводу підірвався на міні поблизу села Маринівка. Поховано майора Петріва у селі Геронимівка, що на Черкащині. Після смерті у нього залишилася дружина та донька.