Панченко Едуард Андрійович

Панченко Едуард Андрійович
Дата та місце народження: 4 липня 1992 р., м. Кам'янське, Дніпропетровська область
Дата та місце смерті: 8 лютого 2015 (22 роки) Помер від поранень
Місце поховання: м. Кам'янське, Дніпропетровська область
Звання: Солдат
Посада: Механік-водій
Підрозділ: 93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр»
Обставини смерті: Помер 8 лютого 2015 р. від отриманого 18 січня 2015 р. під час бойового зіткнення в районі аеропорту Донецьк важкого поранення. Під час бою 18 січня загинув майор М. Пресняков.

Закінчив дніпропетровське училище, захоплювався спортом — грав у баскетбольній команді. Строкову службу пройшов у 25-й десантній бригаді, восени 2013 року одружився.

Мобілізований 4 квітня 2014-го, механік-водій 93-ї окремої механізованої бригади. Лагодив техніку та зброю, деякі запчастини купував за власні кошти.

18 січня 2015-го поблизу села Тоненьке під машиною Едуарда вибухнув снаряд, праву ногу повністю розірвало, друга сильно пошкоджена. З лінії вогню витягнув командир роти Максим Пресняков ціною власного життя. Едуарда доставили до дніпропетровської лікарні, звідти до Києва. Дорогою почалася гангрена, одну ногу вимушено ампутували майже по стегно. Проте ампутація не допомогла, через тиждень після другої операції Едуард Панченко пішов з життя.

Лишилась вагітна дружина Катерина; 17 квітня 2015 року народився син.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 9, місце 11.