Ознамець Володимир Володимирович

Закінчив ногачівську восьмирічку, Славутську школу-інтернат. Здобув медичну освіту в місті Антрацит Луганської області. Після строкової служби лишився в армії, служив прапорщиком у Славуті, звільнився в запас після розформування частини. У серпні 2014-го мобілізований, санітарний інструктор, 128-ма окрема гірсько-піхотна бригада.

Ніс службу на першій лінії оборони під Дебальцевим. Сам будував окопи, обладнав польовий медичний пункт у бліндажі. У своєму підрозділі був і санітаром і хірургом. Від переживань посивів. Волонтери надсилали йому медичні препарати. 7 жовтня військовики перевозили поранених «Уралом» з червоним хрестом та розпізнавальними знаками медичної служби в госпіталь Артемівська. Зворотною дорогою потрапили під обстріл проросійських терористів із засідки. Володимир зазнав поранень у голову та груди, від яких помер. Тоді ж загинув іще один військовик, один важкопоранений.

Без Володимира лишились мама Надія Дмитрівна, батько, брат Олег.

Похований в селі Ногачівка.

У квітні 2015 року піп УПЦ МП відмовився відправити поминальну Панахиду та порадив батькам пересвятити могилу Володимира. 4-го травня 2015 року священники Київського патріархату здійснили над могилою Героя поминальний молебень.