Остап'юк Петро Володимирович
Петро Остап'юк народився в селі Торговиця на Коломийщині. По закінченні сільської школи 2005 року вступив до Івано-Франківського коледжу фізичного виховання. За власним бажанням перервав навчання і продовжив його вже після строкової служби в Збройних Силах України, яку пройшов з 26 квітня 2007 до 16 квітня 2008 року. 2009 року здобув диплом за спеціальністю «викладач фізичної культури». Займався волейболом, був активним учасником спортивних змагань. Любив рибалити, ходити в гори.
З вересня 2009 року проходив службу в органах внутрішніх справ, міліціонер окремої роти міліції особливого призначення «Беркут» УМВС України в Івано-Франківській області.
З березня 2014 року, після розформування «Беркута», — міліціонер спеціальної роти міліції УМВС України в Івано-Франківській області. З квітня брав участь в антитерористичній операції на сході України.
29 травня 2014 року Петро Остап'юк разом з іншими бійцями івано-франківської спецроти міліції мав повертатись із зони проведення АТО на відпочинок. Близько 12:30, гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») Національної гвардії України, на борту якого перебували прикарпатські правоохоронці, після злету з майданчику на горі Карачун, був обстріляний із лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК. Під час падіння вибухнули паливні баки. В результаті події загинуло 12 чоловік: шість військовослужбовців Національної гвардії, серед яких двоє членів екіпажу і генерал-майор Сергій Кульчицький, та шість представників спецпідрозділу МВС України з Прикарпаття: старші лейтенанти міліції Петро Безпалько і Василь Семанюк, старший прапорщик Володимир Шарабуряк, прапорщик Володимир Лисенчук, старший сержант Віктор Яков'як і старшина Петро Остап'юк. Вижив лише штурман екіпажу Олександр Макеєнко, який впав на дерева до падіння вертольоту.
1 червня в Івано-Франківську прощались з п'ятьма прикарпатськими правоохоронцями. Тіло Петра Остап'юка через обстріли змогли вивезти до Харкова лише 3 червня, і з ним прощались окремо. 5 червня пройшло велелюдне прощання біля приміщення обласного УМВС, наступного дня Петра поховали у рідному селі Торговиці.
Залишились батьки, два брати й сестра.