Обидєнніков Ярослав Миколайович

Обидєнніков Ярослав Миколайович
Дата та місце народження: 16 вересня 1980 р., м. Дніпро
Дата та місце смерті: 29 серпня 2014 (33 роки) с. Новокатеринівка, Донецька область
Місце поховання: м. Дніпро
Звання: Сержант
Посада: Розвідник
Підрозділ: 93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр»
Обставини смерті: Загинув 29-го серпня 2014 р під час виходу з Іловайського котла т.зв. Зеленим коридором на перехресті доріг з с. Побєда до с. Новокатеринівка поруч зі ставком. Загинув разом з значною частиною бійців 93-ї механізованої бригади, які доки що не опізнані (не ідентифіковані). Був ексгумований пошуковцями Місії Евакуація-200 (Чорний тюльпан) 11-го вересня 2014 р. Впізнаний за експертизою ДНК.

Народився 1980 року в місті Дніпропетровськ. Дитячі роки провів у Якутії (РРФСР), де його батьки працювали на будівництві ГЕС. Строкову службу проходив в десантних військах у місті Керч. Опанував професії столяра та будівельника, їздив заробляти до Криму. До мобілізації працював слюсарем-ремонтником ремонтно-механічного цеху Дніпропетровського локомотивного депо, проживав в селищі у передмісті Дніпропетровська.

Призваний 20 червня 2014 року, оператор-радіотелефоніст розвідувальної роти, 93-тя окрема механізована бригада.

Спочатку супроводжував колони військової техніки в зону бойових дій, потім виконував бойові завдання зі своєю розвідгрупою.

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення, на перехресті доріг з села Побєда до Новокатеринівки (Старобешівський район) поруч зі ставком. Востаннє його бачили, коли він керував вантаженням поранених на БРДМ.

Вважався зниклим безвісти, ідентифікований за експертизою ДНК. Похований на Краснопільському цвинтарі міста Дніпро.

Залишилися батьки, молодший брат, дві доньки[джерело?].

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 7, місце 38.