Новохатько Олег Олександрович

Новохатько Олег Олександрович
Дата та місце народження: 1 січня 1992 р., с. Сердюківка, Черкаська область
Дата та місце смерті: 30 березня 2017 (25 років) м. Авдіївка, Донецька область
Місце поховання: с. Сердюківка, Черкаська область
Звання: Солдат
Посада: Радіотелефоніст
Обставини смерті: Загинув 30 березня 2017 р. внаслідок мінометного обстрілу РОП в районі м. Авдіївка (Донецька область). Разом з Олегом загинули старший солдат О. Педак та Д. Сумський.

Народився 1992 року в селі Сердюківка на Черкащині. Навчався у Тернівській школі та Сердюківській школі. Захоплювався риболовлею. 2013 року закінчив Черкаський державний технологічний університет, факультет комп'ютеризованих технологій машинобудування і дизайну, отримав диплом інженера-механіка. Працював у місцевому сільгосппідприємстві «Сердюківка».

Під час російської збройної агресії проти України навесні 2016 року вступив на військову службу за контрактом.

Солдат, навідник мінометної батареї 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква. Виконував завдання на території проведення антитерористичній операції.

Загинув 30 березня 2017 року близько 18:00 у промзоні м. Авдіївка, в результаті вибуху міномета М120-15 «Молот» під час бойових дій. Тоді ж загинули старший солдат 72-ї бригади Олександр Педак і доброволець ДУК ПС Дмитро Сумський, ще один боєць, Дмитро Макеєв, дістав тяжкі поранення. Військова прокуратура Донецького гарнізону почала розслідування щодо причин і обставин вибуху міномету, також на місці працювала робоча група Генштабу ЗСУ.

Саша Педак закидав міни, Олег Новохатько наводив, а Дмитро Сумський — коректував. Перша міна вилетіла нормально, друга теж. Я побачив, що плита під мінометом почала влазити у землю, пішов по каміння, щоб підкласти під неї. Приніс і запитав у хлопців, чи потрібна допомога, вони відповіли, що все гаразд. Я відійшов назад і почав готувати міни до бою. Почув гучний вибух і мене кинуло головою вниз. Через секунду осколок влучив у голову. Руку пробило наскрізь. Подивився на хлопців, вони вже лежали за чотири метра від міномета і не рухались.

— боєць 72-ї ОМБр Дмитро Макеєв.

Похований 2 квітня на кладовищі села Сердюківка.

Залишились батьки і двоє братів. Батько працює сторожем в школі, де вчився Олег.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 9, ряд 3, місце 34.