Нещерет Сергій Анатолійович

Нещерет Сергій Анатолійович
Дата та місце народження: 18 квітня 1965 р., м. Бахмут, Донецька область
Дата та місце смерті: 29 серпня 2014 (49 років) с. Новокатеринівка, Донецька область
Місце поховання: м. Дніпро
Звання: Старшина
Посада: Cтарший стрілок-снайпер
Підрозділ: 93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр»
Обставини смерті: Загинув 29-го серпня 2014 р. під час виходу з Іловайського котла т.зв. Зеленим коридором на перехресті доріг з с. Побєда до с. Новокатеринівка поруч зі ставком. Загинув разом з значною частиною бійців 93-ї механізованої бригади, які доки що не опізнані (не ідентифіковані). Був ексгумований пошуковцями Місії Евакуація-200 (Чорний тюльпан) 11-го вересня 2014 р. Впізнаний за експертизою ДНК.

Народився 1965 року в місті Артемівськ Донецької області. Батько хотів, щоб він став диригентом військового оркестру. Сергій раптово, нікому не сказавши, вступив до музичного училища в Артемівську; грав на кларнеті та валторні. Служив в оркестрі у місцевій військовий частині, а коли її розформували через вибухи на складах на початку 2000-х — у Дніпропетровській області в оркестрі десантників. Двічі був на ротації миротворчих сил — в Іраку та Югославії. Військовий пенсіонер.

В часі війни мобілізувався добровільно — старшина 93-ї бригади. Рідним не признавався що перебував на передовій — казав що в Дніпрі.

Зник безвісти 29 серпня 2014-го під Іловайськом під час прориву з оточення, на перехресті доріг з села Побєда до Новокатеринівки (Старобешівський район) поруч зі ставком.

Похований у місті Дніпро на Краснопільському цвинтарі як тимчасово невстановлений вояк, ділянка № 79. Ексгумований пошуковцями Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») 11 вересня 2014 року. Ідентифікований за експертизою ДНК. Батько не визнав результати ДНК-експертизи.

Без Сергія лишились батько і сестра Тетяна.

2019 року батько Сергія помер в місті Бахмут.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 7, місце 37.