Нечепуренко Костянтин Володимирович

Нечепуренко Костянтин Володимирович
Дата та місце народження: 30 липня 1977 р., м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
Дата та місце смерті: 29 серпня 2014 (37 років) с. Чумаки, Донецька область
Звання: Солдат
Посада: Стрілець-помічник гранатометника
Обставини смерті: Загинув 29-го серпня 2014 р. під час виходу з Іловайського котла т.зв. Зеленим коридором. 14-го вересня 2014 р. тіло було знайдено пошуковою групою Місії Евакуація-200 (Чорний тюльпан) у полі в урочищі Червона Поляна неподалік від с. Чумаки й привезене у Запоріжжя. Загинув разом з військовослужбовцями 40-го батальйону: Долговим І.О., Джаданом І.М., Конопацьким С.В., 51-ї механізованої бригади: Малишем В.В., Зелінським В.А., а також ще з одним досі невстановленим бійцем. Упізнаний за тестами ДНК.

Виростав з двома сестрами й двома молодшими братами. Призваний за мобілізацією 17 травня, стрілець-помічник гранатометника стрілецької роти 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас». 27 серпня виходив на зв'язок під селищем Покровка. Перебував у групі посилення на 20-му блокпосту.

Загинув під час прориву колони з оточення під Іловайськом «зеленим коридором». Рухався в «ГАЗелі», у яку влучив снаряд. Були свідчення бійців, що потрапив у полон 2 вересня. 14 вересня 2014 року тіло було знайдено пошуковою групою Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») у полі в урочищі Червона Поляна неподалік від села Чумаки й привезене у Запоріжжя. Загинув разом з військовиками 40-го батальйону Ігорем Долговим, Іваном Джаданом, 51-ї механізованої бригади — Василем Зелінським, Віталієм Малишем, ще з одним невстановленим бійцем станом на лютий 2017-го.

Вважався зниклим безвісти. Упізнаний за експертизою ДНК.

23 грудня 2014-го Костянтина провели в останню путь у Кривому Розі, на Центральному кладовищі, Алея Слави.

Залишились батьки, брати, сестри.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 2, місце 29.