Нечепуренко Костянтин Володимирович

Виростав з двома сестрами й двома молодшими братами. Призваний за мобілізацією 17 травня, стрілець-помічник гранатометника стрілецької роти 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас». 27 серпня виходив на зв'язок під селищем Покровка. Перебував у групі посилення на 20-му блокпосту.

Загинув під час прориву колони з оточення під Іловайськом «зеленим коридором». Рухався в «ГАЗелі», у яку влучив снаряд. Були свідчення бійців, що потрапив у полон 2 вересня. 14 вересня 2014 року тіло було знайдено пошуковою групою Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») у полі в урочищі Червона Поляна неподалік від села Чумаки й привезене у Запоріжжя. Загинув разом з військовиками 40-го батальйону Ігорем Долговим, Іваном Джаданом, 51-ї механізованої бригади — Василем Зелінським, Віталієм Малишем, ще з одним невстановленим бійцем станом на лютий 2017-го.

Вважався зниклим безвісти. Упізнаний за експертизою ДНК.

23 грудня 2014-го Костянтина провели в останню путь у Кривому Розі, на Центральному кладовищі, Алея Слави.

Залишились батьки, брати, сестри.