Наумов Вадим Олександрович «Дозор»

Наумов Вадим Олександрович
Дата та місце народження: 18 серпня 1992 р., м. Козятин, Вінницька область
Дата та місце смерті: 1 вересня 2014 (22 роки) с. Василівка, Донецька область
Місце поховання: м. Козятин, Вінницька область
Звання: Солдат
Посада: Снайпер
Обставини смерті: Зник безвісти 1 вересня 2014 р. під час нападу бойовиків на блокпост НГУ, що охороняв міст у селі Василівка Старобешівського району Донецької області. Упізнаний за тестом ДНК.

Народився 18 серпня 1992 року в м. Козятині Вінницької області.

13 років в дитинстві прожив в Росії; після розлучення мати з сином повернулася додому. Закінчив ЗОШ в Козятині, по тому — Бердичівський коледж промисловості, економіки та права, молодший спеціаліст. Грав на гітарі в козятинській рок-групі «AROS». Квітнем 2013 року призваний на строкову військову службу, проходив у лавах окремої бригади спеціального призначення «Барс» ВВ МВС.

Зимою 2013-2014-го брав участь в охороні громадського порядку у Києві — під час подій Революції Гідності. 1 грудня 2013 року стояв у кордоні Внутрішніх військ на Банковій, захищаючи будівлю Адміністрації президента. Березнем 2014-го — як військовослужбовець Національної гвардії України, охороняв резиденцію екс-президента Януковича «Межигір'я».

Його термін служби продовжено — через оголошення часткової мобілізації. В червні-липні 2014-го брав участь у бойових діях на Донеччині, ніс службу на блокпосту під Слов'янськом. По поверненні до частини пройшов навчальні збори, подав рапорт з проханням знову направити його в район бойових дій.

Снайпер сформованої на базі спецпідрозділу «Барс» 1-ї бригади оперативного призначення. 1 вересня 2014-го був бій під час атаки проросійських сил на блокпост НГУ, 25 гвардійців охороняли міст у селі Василівка Старобешівського району, по тому зв'язок зник. Бойовики прибули на 3 легковиках і 2 автобусах з надписами «Діти». Один з вояків був заскочений та став заручником, тому гвардійці не могли почати вогонь, однак згодом вислизнув від бойовиків. Наумов, що займав пост на висоті, в ході бою був поранений.

Станом на 20 вересня знаходився у переліку зниклих безвісти. Терористи шантажували матір, Інну Сергіївну, що він в полоні, вимагаючи викуп.

Вдома лишилися бабуся та мама Інна Сергіївна, був єдиним сином у родині. 14 жовтня в запорізькому морзі знайшли його ремінь. Упізнаний за тестом ДНК в грудні 2014-го, з військовими почестями похований у Козятині.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 4, ряд 6, місце 4.