Накидалюк Петро Іванович

Накидалюк Петро Іванович
Дата та місце народження: 4 липня 1990 р., с. Плоска, Рівненська область
Дата та місце смерті: 11 березня 2015 (24 роки) м. Маріуполь, Донецька область
Місце поховання: с. Плоска, Рівненська область
Звання: Солдат
Посада: Механік-водій
Обставини смерті: Загинув 11 березня 2015 р. в районі м. Маріуполь під час виконання бойового завдання.

Народився 1990 року в селі Плоска на Рівненщині. У віці 4 роки втратив батька. Навчався у Дубенській середній школі № 3 до 8 класу — після смерті дідуся важкохворій бабусі потрібен був догляд, і Петро вирішив бути біля неї, тож 9-й клас закінчив у Плосківській загальноосвітній школі. Продовжив навчання в Дубенському професійно-технічному ліцеї. Від 17 років професійно займався спортом, — вихованець Дубенської районної спортшколи; кандидат у майстри спорту з армреслінгу.

Під час Революції Гідності перебував з товаришами на київському Майдані.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України призваний за частковою мобілізацією 28 серпня 2014-го; покидаючи обійстя, на воротах вивісив Український прапор.

Солдат, механік-водій 17-ї окремої танкової бригади, в/ч А3283, м. Кривий Ріг.

З 19 вересня брав участь в антитерористичній операції, у кількох бойових виходах. В складі підрозділу забезпечував підсилення оборони окремого загону спецпризначення Нацгвардії «Азов» в районі Маріуполя.

Загинув 11 березня 2015, під час виконання бойового завдання біля села Широкине. В штабі оборони Маріуполя повідомили, що за день противник 7 разів обстрілював позиції в Широкиному з мінометів калібру 120 мм та стрілецької зброї, працював ворожий снайпер.

15 березня на центральній площі райцентру Дубно до 5000 чоловік прийшли попрощатись із загиблим земляком. Із свічками та на колінах люди стояли до самого виїзду з міста. 16 березня до 3000 людей прощало Петра в рідному селі Плоска.

Залишилися мати Неоніла Олексіївна Шатнік і сестра.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 7, місце 35.