Мазунов Руслан Олександрович

Народився 1979 року в селі Михайлючка на Хмельниччині. З 1985 по 1996 рік навчався у Михайлюцькій середній школі. З дитинства мріяв літати, казав однокласникам, що «пролітатиме над селом і всім передаватиме привіт». Додатково займався фізикою, математикою та фізичною підготовкою. Вступив у Васильківське військове авіаційно-технічне училище, де за 4 роки навчання здобув професію бортового авіаційного техніка.

Направлений на службу в авіабригаду у м. Броди Львівської області, де швидко набув великого досвіду з експлуатації вертольотів. Брав участь у миротворчій місії ООН в Ліберії у складі українського миротворчого контингенту, — 2005, 2007 та 2009 року.

2011-го вийшов на пенсію за вислугою років у званні майора. Почав працювати у цивільній авіації в Ніжині на Чернігівщині — бортовим авіаційним техніком авіаційної ескадрильї спеціального призначення на вертольотах Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України у березні 2014 мобілізований з резерву, — повернувся у бродівську бригаду.

Майор, бортовий авіаційний технік вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 16-ї окремої бригади армійської авіації 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України, в/ч А2595, м. Броди.

З квітня 2014 у складі екіпажу вертольоту виконував завдання із доставлення вантажів та особового складу в зоні проведення антитерористичної операції. Вивозив поранених із зони бойових дій, перевозив на борту лікарів, медикаменти, харчі та зброю, постійно брав участь у порятунку колег-військових та цивільного населення.

24 червня екіпаж вертольоту Мі-8МТ («63-й жовтий»), під командуванням підполковника Андрія Бєлкіна, доправив вантаж в район Слов'янська і забрав групу фахівців Служби безпеки України, які встановлювали телекомунікаційне обладнання в зоні проведення АТО. Після зльоту з гори Карачун близько 17:10 вертоліт був збитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу. Внаслідок влучення ракети вертоліт вибухнув і впав поблизу села Новоселівка (на той час — Красноармійське) Слов'янського району, почалася пожежа з детонуванням боєкомплекту. Всі 9 чоловік, які були на борту, загинули: командир екіпажу підполковник Андрій Бєлкін, борттехнік майор Руслан Мазунов, штурман капітан Дмитро Шингур; четверо співробітників СБУ — підполковник Володимир Шкіра, майор Ігор Горбенко, старший лейтенант Олександр Петрищук, старший прапорщик Марк Шпак та двоє спецпризначенців 3-го Кіровоградського полку старші солдати Олексій Волохов і Олександр Кондаков.

О 17:07 було зроблено доповідь керівництву АТО про зліт, а о 17:10 вже надійшла доповідь про падіння вертольота. За свідченнями очевидців, озброєна група терористів чекала на зліт вертольота. Бойовики пересувалася на двох легкових автівках та мікроавтобусі. Після пуску ракети з ПЗРК, вони втекли у напрямку найближчого населеного пункту Билбасівка, що поблизу Слов'янська.

Упізнання проводилось за експертизою ДНК. 4 липня тіла льотчиків доставили літаком на аеродромі в Конюшкові, після чого з ними попрощались у Бродах, в клубі військової частини.

Похований на кладовищі міста Броди, що по вул. Тернопільській.

Залишилися мати Надія Іванівна, дружина Ганна та двоє синів, — Михайло 2005 р.н. і Захар 2009 р.н.