Мансуров Андрій Сергійович

Мансуров Андрій Сергійович
Дата та місце народження: 10 липня 1989 р., м. Куп'янськ, Харківська область
Дата та місце смерті: 3 серпня 2014 (25 років) м. мікр. Красний Яр, Жовтневий район, Луганськ, Жовтневий район
Місце поховання: смт Гончарівське, Чернігівський район, Чернігівська область
Звання: Сержант
Посада: Командир танку
Підрозділ: 1-а окрема танкова бригада
Обставини смерті: Під час виконання бойового завдання по звільненню селища Красний Яр Луганської області від терористів, які здійснюють збройний опір силам Антитерористичної операції, у складі штурмового танкового взводу, танк № 681 БМ Булат, в якому знаходився екіпаж: командир танку капітан Плохой А. В., сержант Мансуров А. С. і старший солдат Нагорний С. М. під час бою у північній околиці села 3 серпня 2014 року підірвався наїхавши на фугас з детонацією боєкомплекту. Весь екіпаж танку загинув. Сімейний стан: Залишився батько, дружина та двоє дітей.

Народився 1989 року в місті Куп'янськ (Харківська область). 2004-го закінчив 9 класів харківської середньої школи № 121, 2006-го — харківську ЗОШ-інтернат № 4; 2007-го — Первомайський професійний ліцей — електрогазозварювальник. З 2007 року на строковій службі в Збройних Силах України; проходив в 169-му навчальному центрі (селище Десна Козелецького району).

З 2008 року — за контрактом, командир танка, 1-а гвардійська танкова бригада. Від 2012 року навчався на заочному відділенні факультету геоінформаційних і космічних систем Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова — за напрямком підготовки «радіотехніка».

З 18 червня 2014 року брав участь в боях на сході України. Йти на війну перед строєм визвався сам. Перед екіпажем стояло завдання — розширити і утримати коридор до появи головних сил для постачання підкріплень, боєзапасу та провіанту в Луганський аеропорт. Їх у складі танкової роти перекинули до нечисленного загону десантників та «айдарівців». Під Георгіївкою зіткнулися із кадровими російськими підрозділами, розбивши їх. На рахунку 681-го підбита ворожа бронетехніка. В'їзд у мікрорайон прикривали 2 танки, 2 бронетранспортери і аж 7 десантників. Командир загону «айдарівців» «Зола» зайняв панівну висоту та укріпив на ній групу із зеніткою. Центр населеного пункту контролювали близько півсотні «айдарівців» з відділенням десантників та 4 танки 1-ї танкової бригади. Інші десантники контролювали дорогу в аеропорт.

В липні отримав короткотермінову відпустку; купив велосипеда старшій доньці.

21 липня 681-й підбив танк, БМП, спалив кілька «КамАЗів» із піхотою; допоміг зняти вогневу блокаду однієї з груп поблизу школи. Потім приїхав до у центр населеного пункту, знищив 2 вогневі точки в будинках, після цього українські вояки перейшли в атаку.

Загинув 3 серпня 2014-го біля села Красний Яр (Краснодонський район) — танк Т-64 БМ «Булат» із бортовим номером 681 підірвався на протитанковому фугасі під час бою в складі штурмового танкового взводу. Від детонації Андрія викинуло з башти назовні. Тоді ж полягли капітан Плохий Андрій Віталійович і старший сержант Сергій Нагорний.

6 серпня 2014 року похований у селищі Гончарівське Чернігівського району.

Без Андрія лишилися батько, дружина Тетяна та двоє доньок — Софія 2009 р.н. та Аліна 2012 р.н.; молодший брат і сестра.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 2, ряд 4, місце 16.