Лин Олександр Петрович

Лин Олександр Петрович
Дата та місце народження: 18 червня 1970 р., с. Явдохівка, Софіївський район, Дніпропетровська область
Дата та місце смерті: 4 червня 2019 (48 років) с. Чермалик, Донецька область
Місце поховання: с. Явдохівка, Софіївський район, Дніпропетровська область
Посада: Старший навідник
Обставини смерті: Загинув 4 червня 2019 року внаслідок влучення ПТКР (протитанкової керованої ракети) в автомобіль ГАЗ-66, який підвозив на позицію продукти харчування. Разом з ним загинув молодший сержант Е. Лазарєв, а командир батареї отримав осколкові поранення, опіки та травми.

Народився 1970 року в селі Явдохівка (Софіївський район, Дніпропетровська область. 1987-го року закінчив Новоюлівську середню школу, вступив до Жданівської морехідної школи (Маріуполь), здобув спеціальність «матрос-моторист». Після закінчення навчання його одразу було призвано на строкову службу, проходив з 1988 до 1990 року у пожежній службі Москви. Повернувшись додому, допомагав батькові з пасікою, але незабаром одружився. З 1991-го мешкав у місті Кривий Ріг (Довгинцівський район) — переїхав із дружиною, влаштувався працювати на «Криворіжсталь». На заводі працював 29 років вогнетривником у мартенівському цеху. Полюбляв риболовлю та намагався привчити до цієї справи донечок; мав «золоті руки», міг полагодити будь-що у хаті. З дружиною розлучився у січні 2019 року, але вони підтримували дружні стосунки.

30 січня 2019-го підписав контракт на військову службу, навчання проходив у 356-му навчальному артилерійському полку; старший солдат, старший навідник мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону 17-ї танкової бригади.

4 червня 2019 року загинув в передвечірню пору від множинних осколкових поранень поблизу села Новоселівка Друга (Волноваський район) — внаслідок обстрілу з ПТРК військового автомобіля ГАЗ-66, яким здійснювалася доставка продуктів харчування на позиції підрозділу. Тоді ж поліг молодший сержант Едуард Лазарєв.

8 червня 2019 року похований в селі Явдохівка біля могили батька.

Без Олександра лишились мама, брат, сестра та дві доньки 1993 й 2005 р.н.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 11, ряд 7, місце 11.