Лифар Сергій Іванович

Уродженець Шполянського району. Вчився у місцевій школі № 2, 10 клас закінчував у школі № 1. Після закінчення школи вирішив обрати військову службу. Не вступивши з першого разу до військового училища, Сергій Лифар пішов служити в армію. Після строкової в Забайкаллі вступає до школи прапорщиків. Повернувшись додому, одружився, та з дружиною повернувся на службу в місто Сретенськ.

Після розвалу СРСР повернувся додому та склав присягу на вірність народові Україні. 1994 року екстерном склав іспити у Інституті Прикордонних військ України.

Нагороджений медаллю, за вислугою років капітан Лифар звільнився в запас. Родина виховувала сина Олександра та доньку Марину, Сергій їздив допомагати мамі, Поліні Іванівні.

13 червня 2014 року капітан Лифар призваний на військову службу. Капітан; 10-й мобільний прикордонний загін ДПСУ. Двадцять дві доби бійці вели бій проти проросійських терористів і під обстрілами з території країни-агресора — Російської федерації, прорив тривав 3 доби, бійці вийшли до українських сил у районі Савур-могили та Амвросіївки. Загинув 7 серпня під час обстрілу колони при виході з оточення в «Довжанському котлі» біля Червонопартизанська та КПП «Довжанський», тоді полягло іще 6 бійців, 17 зникли безвісти.

В останню дорогу капітана Лифаря проводжало все село.

Син продовжив справу батька і навчався у Навчальному центрі підготовки молодших спеціалістів в Оршанці.