Лобов Дмитро Олексійович

Народився 1992 року в селі Охрімівка (Якимівський район, Запорізька область). 1999 року родина Лобових переїхала до села Шелюги. Мама Людмила Юріївна — фельдшер Шелюгівської амбулаторії — виховала Дмитра та трьох сестер — Анастасію, Марію і Тетяну. 2009 року закінчив Шелюгівську ЗОШ. Пройшов строкову службу протягом 2010—2011 років у Київському окремому полку Президента України, стрілець та радіотелеграфіст. Після служби повернувся додому, допомагав у вихованні сестер, працював охоронцем на підприємстві «Агроеталон».

У квітні 2014 року мобілізований, старший кулеметник, 93-тя окрема механізована бригада.

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення «зеленим коридором» на півночі села Новокатеринівка — з боку хутора Горбатенко — у БМП-2, яке виходило спільно з танками та бойовими машинами 17-ї окремої танкової бригади.

10 вересня 2014-го рештки Дмитра були виявлені пошуковою групою Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») й привезені у Запоріжжя.

Упізнаний за тестами ДНК. Похований у селі Шелюги, Якимівський район.

Без Дмитра лишились мама і сестри.