Лобода Едуард Віталійович «Фугас»

Лобода Едуард Віталійович
Дата та місце народження: 2 січня 1994 р., с. Підопригори, Сумська область
Дата та місце смерті: 4 липня 2019 (25 років) Помер від поранень
Місце поховання: с. Підопригори, Сумська область
Посада: Оператор-радіотелефоніст
Обставини смерті: 3 липня 2019 року старший солдат Е. Лобода, очолюючи групу бійців, забезпечував прикриття проміжків, де передбачалась дія ворожих диверсійно-розвідувальних груп. Рухаючись визначеним маршрутом, він не помітив встановлений ворогом вибуховний пристрій і підірвався, прийнявши весь удар вибуху на себе. У критичному стані був доставлений до лікарні м. Курахове, де медики намагались стабілізувати його стан, однак їх зусилля були марними: над ранок 4 липня поранений помер.

Народився 1994 року в селі Підопригори (Лебединський район, Сумська область). Вмів гарно малювати, писав вірші, також захоплювався військовою справою. 2012-го вступив до історичного факультету СумДПУ, провчився 2 курси.

Учасник Революції Гідності. З 2014 по 2016 рік навчався у Лебединському ВПУ лісового господарства — за фахом автослюсаря-водія категорії «С» й кранівника. По тому працював в ПП «Надь» водієм-кранівником та підприємстві «Суми Софтранс» (водієм). Періодично виїздив у зону боїв добровольцем ДУК, окрема тактична група імені капітана Воловика (серпень 2016 — травень 2017 року), тактична група «Сапсан» (травень 2017 — жовтень 2018 року); інструктор з мінно-саперної справи, розвідник. Воював біля Мар'їнки, Авдіївки, Пісків та шахти «Бутівка». Від 26 жовтня 2018 року служив за контрактом з побратимами із ДУК у 24-ій бригаді. Старший солдат, оператор-радіотелефоніст 2-го розвідувального взводу розвідувальної роти.

3 липня 2019 року очолював групу бійців, яка забезпечувала прикриття проміжків, де передбачались дії ворожих диверсійно-розвідувальних груп. Пересуваючись визначеним маршрутом, не помітив встановлений терористами вибуховний пристрій й підірвався, при цьому прийнявши весь удар вибуху на себе, цим прикрив побратимів від вибуху. У важкому стані був доставлений до лікарні міста Курахове; медики намагались стабілізувати його стан. Вранці 4 липня помер від поранень..

6 липня 2019 року похований в селі Підопригори.

Без Едуарда лишились батьки та двоє братів (один з них служить у 80-й бригаді).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 11, ряд 8, місце 10.