Ліщук Віталій Леонідович

Ліщук Віталій Леонідович
Дата та місце народження: 14 травня 1986 р., с. Зоря, Волинська область
Дата та місце смерті: 22 травня 2014 (28 років) смт Благодатне, Волноваський район, Донецька область
Місце поховання: с. Зоря, Волинська область
Звання: Солдат
Посада: Розвідник
Підрозділ: 51-а окрема механізована бригада
Обставини смерті: Загинув 22 травня 2014 р. під час збройного нападу на блокпост в районі смт Благодатне, Волноваський район, Донецька область. Разом з Віталієм загинули майор Л. Полінкевич, молодший лейтенант В. Овчарук, старший сержант О. Артемук, молодший сержант Д. Йовзик, старший солдат Є .Біда, солдат М. Бондарук, солдат М. Грицюк, солдат В. Зарадюк, солдат В. Махновець, солдат В. Прокопчук, солдат П. Попов, солдат Д. Шкрібляк, солдат Л. Озеранчук, солдат В. Маринич та солдат А. Нечипорук.

Народився Віталій Ліщук 14 травня 1986 року в селі Зоря Володимир-Волинського району. Виховувався у багатодітній родині, де окрім нього були ще три сестри. Після закінчення Зорянської загальноосвітньої школи працював у фермерському господарстві сусіднього села Білин. Строкову армійську службу проходив у Червонограді. Повернувшись, працював на Володимир-Волинському цукровому заводі, потім — на фермерському господарстві, а в останні роки — у приватного підприємця. Проживав із матір'ю, працював також на власному господарстві та допомагав сусідам і знайомим по роботі у приватному господарстві.

З початком російської збройної агресії з села Зоря мобілізували одинадцять чоловік, Віталія Ліщука в списках не було, хоча він і відслужив в армії. Разом із своїм товаришем він на початку березня 2014 року пішов до військкомату добровольцем.

Солдат, навідник 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади, м. Володимир-Волинський. Проходив підготовку на Рівненському полігоні, 3-го травня побував удома, після чого відбув на Схід України у Донецьку область.

Разом із підрозділом у травні 2014 року ніс службу на блокпосту № 10 поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Уранці між 4 та 6 годинами 22 травня 2014 року блокпост був атакований проросійськими сепаратистами «ДНР», які під'їхали на інкасаторських машинах, та почали несподіваний масований обстріл із вогнепальної зброї, у тому числі з кулеметів, мінометів, РПГ, ПЗРК. В результаті обстрілу здетонував боєкомплект в одній з бойових машин, що призвело до збільшення людських втрат внаслідок вибуху. У цьому бою загинули 16 бійців 51-ї бригади. 14 жовтня в госпіталі від поранень помер 17-й боєць. Віталій був серед чотирьох солдатів, які згоріли в підірваній ворогом бойовій машині піхоти. Його ідентифікували за залишками форми та військовим квитком, який частково вцілів, ховали у закритій труні, що пізніше спричинило чутки у селі, що він буцімто живий, лише лікується в госпіталі.

Удома залишилась мати Марія Іванівна та три сестри Ірина, Ліда і Наталія, які проживають окремо, батько Віталія помер кілька років тому.

27 травня Віталія поховали на кладовищі рідного села Зоря.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 1, ряд 5, місце 13.