Лінчевський Олександр Валерійович

Лінчевський Олександр Валерійович
Дата та місце народження: 16 квітня 1998 р., с. Матусів, Черкаська область
Дата та місце смерті: 11 вересня 2019 (21 рік) с. Павлопіль, Донецька область
Місце поховання: с. Матусів, Черкаська область
Звання: Матрос
Посада: Стрілець-помічник гранатометника
Підрозділ: 1-й окремий батальйон морської піхоти (36-а окрема бригада морської піхоти)
Обставини смерті: Загинув увечері 11 вересня 2019 р. під час вогневого нальоту, коли близько 23.00 противник, прикриваючи роботу свого снайпера, відкрив щільний вогонь зі стрілецької зброї та крупнокаліберних кулеметів в бік позицій ЗСУ поблизу с. Павлополь на Приазовському напрямку, отримавши смертельне кульове поранення. Разом з ним того вечора загинув прапорщик М. Обуховський, який намагався його евакуювати.

Народився 1998 року в селі Матусів (Шполянський район, Черкаська область). Походив з багатодітної родини, був наймолодшою дитиною у батьків. Навчався у матусівській школі № 2. Закінчив Звенигородський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів (у селі Козацьке). Пройшов строкову службу; якийсь час працював на будівництві у Києві.

24 квітня 2018 року підписав контракт із ВМС; матрос, стрілець-помічник гранатометника десантно-штурмової роти 1-го батальйону 36-ї бригади.

11 вересня 2019-го загинув перед опівніччю поблизу села Павлопіль під час ворожого обстрілу зі стрілецької зброї та великокаліберних кулеметів, яким терористи прикривали роботу свого снайпера. Внаслідок обстрілу двоє морських піхотинців зазнали кульових поранень у голову та шию, вони померли під час медичної евакуації — Олександр Лінчевський та прапорщик Микола Обуховський — намагався витягти з-під обстрілу Олександра.

Відбулося прощання у Маріуполі, 14 вересня 2019 року похований на Алеї Слави в селі Матусів.

Без Олександра лишились батьки, брат й чотири сестри.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 11, ряд 1, місце 24.