Лепетюха Василь Васильович «Дєд»

Лепетюха Василь Васильович
Дата та місце народження: 27 березня 1960 р., с. Великий Вистороп, Сумська область
Дата та місце смерті: 28 серпня 2014 (54 роки) с. Войкове, Старобешівський район, Донецька область
Місце поховання: с. Подвірки, Дергачівський район, Харківська область
Звання: Молодший сержант
Посада: Командир відділення
Підрозділ: 92-а окрема механізована бригада
Обставини смерті: Загинув приблизно о 4-00 28-го серпня 2014 р. на дорозі поміж селами Новозар'ївка та Войкове. Був у складі ротно-тактичної групи 92-ї окремої механізованої бригади, яка мала деблокувати війська, що опинились в Іловайському котлі. Група спочатку була обстріляна російською артилерією, а потім диверсійно-розвідувальними загонами супротивника. Загинув разом з Романцовим І.С., Бризгайло С.В., Безщотним Ю.В., Деребченко А.В., Чорним С.С., Карпенко О.Г., Батраченко Р.В. та Бутиріним А.В.. 16 вересня 2014 р. тіло Лепетюхи В.В. було ексгумовано та привезено до Запоріжжя пошуковцями Місії Евакуація-200 (Чорний тюльпан). Ідентифікований за тестом ДНК. Похований 6 березня 2015 р.

Народився 1960 року в селі Великий Вистороп (Лебединський район, Сумська область). Ріс в багатодітній родині, був дев'ятою дитиною. Згодом його мама померла. Після навчання в школі вступив до Харківського автотранспортного технікуму, після закінчення якого залишився працювати в Харкові. Пройшов на строкову службу. В Харкові зустрів свою кохану Валентину.

В часі війни призваний за мобілізацією, від 1 серпня 2014 року — командир відділення 92-ї окремої механізованої бригади, псевдо «Дєд».

28 серпня 2014 року ротно-тактична група рухалась у район Старобешевого з метою деблокування українських підрозділів в Іловайську. За 5 км на схід від міста Комсомольське (Донецька область) о 4-й ранку колона потрапила під масований обстріл російських військ з РСЗВ «Град», мінометів і танків та під вогонь ДРГ терористів. Руслан Батраченко, Юрій Безщотний, Бризгайло Сергій, Антон Бутирін, Андрій Деребченко, Олександр Карасик, Олександр Карпенко, Ігор Романцов, Сергій Чорний.

16 вересня 2014-го пошуковцями вивезено 8 тіл загиблих з братської могили неподалік с. Новозар'ївка. Упізнаний за даними ДНК експертизи. Похований 6 березня 2015 р. на кладовищі села Подвірки, Дергачівський район.

Без Василя лишилися дружина, син Олександр, брат Микола.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 5, місце 22.