Латченко Артур Вікторович «Шумахер»

Латченко Артур Вікторович
Дата та місце народження: 30 листопада 1995 р., с. Більськ, Полтавська область
Дата та місце смерті: 3 квітня 2017 (21 рік) м. Донецьк
Місце поховання: с. Більськ, Полтавська область
Звання: Солдат
Посада: Кулеметник
Обставини смерті: Загинув 3 квітня 2017 р. у результаті мінометного обстрілу Шахти Бутівка (Путилівська) на північній околиці Донецька.

Народився 1995 року в селі Більськ на Полтавщині. Закінчив 11 класів сільської загальноосвітньої школи. У 2013—2014 роках навчався в Полтавському вищому міжрегіональному професійному училищі, де здобув фах «Столяр будівельний. Верстатник виробів з деревини». В училищі був заступником старости групи. Захоплювався волейболом, мотоциклами, настільним тенісом, займав перші місця у змаганнях. Працював теслею у Сільськогосподарському ТОВ «Скіф» в селі Більськ. Мріяв розпочати разом з товаришем власний меблевий бізнес.

В листопаді 2015 року був призваний на строкову військову службу, яку проходив у 169-му навчальному центрі «Десна», а з лютого 2016 року — у харківській 164-ій радіотехнічній бригаді Повітряних Сил ЗС України на посаді кулеметника. 7 квітня 2016 року підписав контракт, і був зарахований до 766-ї окремої радіолокаційної рот (рота «Полтава») 164 РТБр, в/ч А2057, м. Полтава. Коли з роти набирали 19 чоловік на передову до 72-ї окремої механізованої бригади, зголосився їхати.

З 28 вересня 2016 року у складі 8-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 72 ОМБр ніс службу в Авдіївці, з жовтня обороняв позицію «Шахта» (Шахта «Бутівка»), — вентиляційний ствол шахти «Бутівка-Донецька» («Путилівська»), що розташований між Авдіївкою та окупованим селом Спартак (не плутати з самою шахтою «Бутівка-Донецька», яка знаходиться на північній околиці міста Донецьк).

3 квітня 2017 року загинув під час бойового чергування на посту внаслідок мінометного обстрілу позиції Шахта «Бутівка», — дістав осколкове поранення у шию, від якого помер в кареті «швидкої».

Похований 5 квітня на сільському кладовищі рідного Більська.

Залишилися мати Раїса Олександрівна і сестра Вікторія.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 9, ряд 4, місце 29.