Кушнірук Олександр Олександрович «Страж»

Народився 21 липня 1982 року в м. Ізяславі. Ріс у сім'ї військовослужбовця. Учився у школі (нині Ізяславський НВК «ЗОШ І—ІІІ ст. № 2, ліцей»). Навчаючись в 9-му класі, записався до гуртка «Каскад», почав здійснювати свої перші стрибки з парашутом та активно займався спортом.

З 1999 по 2003 роки навчався у Військовому інституті ракетних військ і артилерії імені Богдана Хмельницького Сумського Державного університету, здобув повну вищу освіту та кваліфікацію спеціаліста військового управління, офіцера тактичного рівня.

Після закінчення навчання скерований до 8-ї бригади спеціального призначення в м. Ізяславі. За час проходження служби Олександр був командиром групи, командиром роти, начальником штабу — першим заступником командира загону спецпризначення. Неодноразово перебував у закордонних відрядженнях для обміну досвідом по діях підрозділів спецпризначення та вивченню іноземної мови, зокрема у Чехії, Угорщині, Словаччині, Норвегії. Володів англійською мовою на високому рівні. Згодом[коли?] був направлений старшим військовим спостерігачем центру забезпечення миротворчої діяльності та реалізації міжнародних договорів Збройних сил України до Придністровського регіону Республіки Молдова.

Після початку війни на сході тимчасово став начальником розвідки 28-ї механізованої бригади.

Загинув 25 грудня 2014 року, виконуючи завдання під Донецьком. Ідучи в черговий раз на завдання з розвідки, Олександр вів групу в районі між населеними пунктами Піски і Первомайське (Ясинуватський район) Донецької області. Виявивши небезпеку, віддав наказ залишитися всім на місці і чекати його розпоряджень. Олександр зі своїм помічником пішов на огляд місцевості. Невдовзі пролунав вибух: Олександр підірвався на міні ОЗМ-72. Разом з ним загинув молодший сержант Віорел Лісник.

Похований на Алеї Слави на кладовищі в мікрорайоні Ракове (Хмельницький). Залишилися батьки, дружина та двоє маленьких дітей.