Курмашев Олексій Васильович «Альпініст»

Курмашев Олексій Васильович
Дата та місце народження: 30 січня 1980 р., м. Калінінград, РРФСР
Дата та місце смерті: 28 серпня 2014 (34 роки) смт Комісарівка, Перевальський район, Луганська область
Місце поховання: м. Умань, Черкаська область
Посада: Снайпер
Обставини смерті: Помер 28 серпня 2014 р. від поранень, яких дістав, коли зведена група військовослужбовців Національної гвардії та Збройних сил України на двох бронетранспортерах ЗСУ, що вирушила на допомогу силам АТО, потрапила у ворожу засідку у районі селища Комісарівки. У запеклому бою разом із Олексієм загинули солдат резерву Олег Дога, солдат резерву Андрій Тищенко та молодший сержант резерву Микола Матвієнко, 3 вересня у харківському військовому госпіталі помер прапорщик резерву Федір Ухарський.

Могила Курмашева О. В.

Курмашев Олексій Васильович народився 30 січня 1980 року в окупованому Росією Кенігсбергу. Сім'я переїхала до Умані. Де Олексій закінчив школу № 7, потім навчався в Уманському професійному ліцеї.

Олексій Курмашев був добровольцем. Щойно в Умані почали формувати загін Нацгвардії, він одним із перших записався до його складу. Пройшов три тижні військової підготовки. А потім разом із побратимами поїхав у зону АТО, на гору Карачун. Він мужньо вистояв усі бої і лише після перемоги, визволення гори від терористів, повернувся додому. Відпочив і знову пішов у бій.

Загинув 28 серпня в районі міста Дебальцеве Донецької області. Колона підрозділів Національної гвардії та Збройних сил України, що рухалась на допомогу силам АТО за маршрутом Дебальцеве — Комісарівка, потрапила в засідку.

Коли Віктор стікав кров'ю від поранень, саме Альоша з позивним «Альпініст» перев'язав його і став витягати з бою. Проте тієї ж миті допомога була потрібна вже самому Альоші:пролунав черговий залп, і його зачепило. – Син мені казав: «Мамо, я цьому хлопцю життям завдячую. Я вже геть втрачав свідомість, «уходив»… Якби не він, не був би я живий». Та сам Альоша загинув, його не змогли врятувати, як мого сина. Як його ховали в Умані, я їздила на похорон – подякувати… Молодий такий, 23 роки усього. Хороша дитина…

Без Олексія лишились мама і дві старші сестри.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 6, місце 15.