Кумецький Віктор Володимирович «Кум»

Кумецький Віктор Володимирович
Дата та місце народження: 11 лютого 1973 р., м. Луцьк, Волинська область
Дата та місце смерті: 5 вересня 2014 (41 рік) с. Цвітні Піски, Луганська область
Місце поховання: с. Гаразджа, Луцький район, Волинська область
Посада: Командир взводу
Обставини смерті: Загинув 5 вересня 2014 р. близько 14.30 в бою з російськими диверсантами на перехресті дороги Н-21 біля Луганського гольфклубу в районі с. Цвітні Піски, Слов'яносербський район, Луганська область. Похований із військовими почестями як тимчасово невстановлений захисник України у м. Старобільськ, Луганська область. Після встановлення особи за тестом ДНК у серпні 2015 р. перепохований. Разом з Володимиром загинули старший сержант О. Скиба, старший солдат В. Шалатовський, солдат А. Юркевич, солдат О. Вишневський, солдат А. Атаманчук, солдат А. Богуш, солдат Ф. Коломієць, солдат Ю. Король, солдат Н. Якубовський, солдат О. Стулов, солдат С. Пархоменко, солдат Д. Рожков, солдат О. Білоус, солдат С. Грибков, солдат В. Сльота, солдат В. Якимчук.

Народився 1973 року в місті Луцьк. Навчався у Луцькій спеціалізованій школі № 1, котру закінчив 1990 року. Працював водієм у «Максим-таксі».

Одним з перших пішов добровольцем захищати Батьківщину, пізніше, вже на Луганщині, оформив мобілізацію через Сватівський військкомат. Боєць розвідгрупи 2-ї роти «Захід», батальйон «Айдар»; псевдо «Кум».

5 вересня 2014-го зник безвісти під час бою з російськими диверсантами, які напали на бійців 2-ї роти батальйону із засідки поблизу села Весела Гора. Бійці на двох машинах під'їхали до блокпоста — на ньому майорів український прапор. Командир групи вийшов з машини, терористи відкрили вогонь. Прострелено бензобак, одна з автівок вибухнула.

Віктор вважався зниклим безвісти. Був похований як невідомий солдат в селі Чмирівка. В серпні 2015 року експертиза ДНК підтвердила, що Віктор загинув і похований під Старобільськом як невідомий Герой. 23 вересня 2015 року воїна перепоховали на Алеї почесних поховань міського кладовища Луцька у селі Гаразджа.

По смерті залишилися дружина та двоє дітей, 20001 р.н і 1997 р.н.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 4, ряд 10, місце 4.