Куліченко Володимир Миколайович «Лютий»

Куліченко Володимир Миколайович
Дата та місце народження: 7 березня 1972 р., м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
Дата та місце смерті: 29 серпня 2014 (42 роки) с. Новокатеринівка, Донецька область
Місце поховання: м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
Звання: Солдат
Посада: Номер обслуги
Підрозділ: 40-й батальйон територіальної оборони «Кривбас»
Обставини смерті: Загинув 29-го серпня 2014 р під час виходу з Іловайського котла т.зв. Зеленим коридором на дорозі в районі с. Новокатеринівка. 2-го вересня тіло Куліченка В.М. разом з тілами 87 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до запорізького моргу. Тимчасово похований на цвинтарі м. Запоріжжя, як невпізнаний герой. Був упізнаний за тестами ДНК в березні 2015 р. Перепохований.

Народився 1972 року в місті Вознесенськ (також вказується Кривий Ріг); закінчив вознесенську школу. Проживав у місті Кривий Ріг (Довгинцівський район), де працював на підприємствах.

Призваний за мобілізацією 17 квітня 2014 року. Солдат, гранатометник, 40-й батальйон територіальної оборони «Кривбас», псевдо «Лютий».

Загинув при виході колони з Іловайська «гуманітарним коридором», який обстріляли російські війська біля села Новокатеринівка.

2 вересня тіло Володимира Куліченка разом з тілами 87 інших загиблих в Іловайському котлі привезли до запорізького моргу. Тимчасово похований на цвинтарі міста Запоріжжя як невпізнаний герой.

Перебував у списку зниклих безвісти. У березні 2015 року упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Запоріжжям невідомих Героїв. 10 серпня 2015 року Миколу Куліченка перепоховали у Кривому Розі, Алея Слави.

Без Володимира лишилися дружина та син.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 1, місце 39.