Кукса Олег Володимирович

Кукса Олег Володимирович
Дата та місце народження: 2 квітня 1970 р., м. Кременчук, Полтавська область
Дата та місце смерті: 10 вересня 2015 (45 років) с. Троїцьке, Луганська область
Місце поховання: м. Кременчук, Полтавська область
Звання: Солдат
Посада: Старший розвідник-телеграфіст
Обставини смерті: Загинув 10 вересня 2015 р. поблизу с. Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області, у напрямку до смт Калинове (підконтрольне ЛНР), підірвавшись на розтяжці з міною ОЗМ-72. Разом з Олегом загинув солдат Й. Крутяк.

Народився у 1970 році в місті Кременчук. Закінчив 8 класів середньої школи № 27, професійно-технічне училище № 20 (зараз Кременчуцький професійний ліцей ім. А. С. Макаренка) — за спеціальністю електрогазозварник. Протягом 1988 - 1990 років проходив строкову військову службу в 79-му прикордонному загоні Західного прикордонного округу (військова частина 2161, Сімферополь). Демобілізувався, закінчив Харківський державний політехнічний університет за спеціальністю «електричні апарати».

З 1996 року працював на керівних посадах — підприємства Кременчука: інженер-технолог технічного відділу підприємства «Техтрансмаш», головний енергетик колективного підприємства «Аеліта», також на заводі силікатної цегли, був начальником електроцеху КП «Кременчукводоканал», головним енергетиком ПАТ «Кременчукм'ясо» — від жовтня 2008 року.

Мобілізований 18 березня 2015 року, пройшов військову перепідготовку у 169-му навчальному центрі. Потім — солдат, стрілець 54-ї окремої механізованої бригади; командир розвідувального відділення розвідувальної роти. Одного разу повзком пробрався до терористів, аби зняти «прапор Новоросії».

10 вересня 2015-го вранці на блокпосту за селом Троїцьке Попаснянського району в напрямку до смт Калинове, підконтрольного «ЛНР», на «розтяжці» з міною «ОЗМ-72», встановленій терористами, підірвалися військові 54-ї бригади. Від отриманих поранень Олег помер за кілька годин у лікарні міста Попасна, Йосип Крутяк загинув на місці, п'ятеро військових зазнали поранень.

15 вересня 2015 року похований у Кременчуці на Свіштовському кладовищі — на Алеї, де поховані загиблі учасники російсько-української війни.

Без Олега лишилися мама, дружина, син 2013 р.н., дві доньки від першого шлюбу.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 7, ряд 4, місце 38.