Кравчук Володимир Сергійович

Народився 1992 року у Києві, був найменшим з трьох синів. Здобув середню освіту у загальноосвітній школі № 275 Деснянського району м. Києва. Під час навчання в школі активно займався спортом у дитячому футбольному клубі. 2013 року закінчив Національну академію внутрішніх військ МВС України (м. Харків) за спеціальністю «військове управління».

Брав участь в охороні громадського порядку у Києві під час подій Революції Гідності. Восени 2014 збирався одружитися.

Лейтенант, командир 2-го взводу спеціального призначення 1-ї роти спеціального призначення 1-го батальйону спеціального призначення 14-ї бригади спеціального призначення «Барс» Національної гвардії України, в/ч 3027, с. Нові Петрівці.

З початком російської збройної агресії брав участь в антитерористичній операції на Сході України.

19 червня 2014 року, під час військової операції зі звільнення населених пунктів Лиманського району (на той час — Краснолиманський), у якій брали участь десантники 25-ї і 95-ї бригад ВДВ, 1-й батальйон і розвідрота 24-ї мехбригади та бійці НГУ, спецпризначенці Нацгвардії провели «зачистку» від російських терористів смт Ямпіль, вийшли до мосту через Сіверський Донець і вступили у бій за пануючу висоту неподалік від мосту. Під час бою ворожий снайпер поцілив у командира взводу біля броньованої бойової машини, не врятувала ані кевларова каска, ані бронежилет англійського виробництва. Вогнепальні поранення у голову та грудну клітку виявились несумісними з життям. Того ж дня під час штурму блокпосту противника в районі Ямполя загинули восьмеро десантників, 24-та бригада втратила сім бійців загиблими біля Закотного.

Звільнення населених пунктів Лиманського району і взяття під контроль мосту дозволило перекрити останній шлях постачання зброї та боєприпасів до угруповання російського терориста Гіркіна («Стрєлка») у Слов'янськ.

Похований на Лісовому кладовищі м. Києва.

Залишились батьки, — Вікторія Миколаївна та Сергій Володимирович, двоє братів та наречена.