Ковєшніков Сергій Іванович «Бірюк»

Ковєшніков Сергій Іванович
Дата та місце народження: 29 грудня 1962 р., м. Житомир
Дата та місце смерті: 29 серпня 2014 (51 рік) с. Червоносільське, Донецька область
Місце поховання: м. Житомир
Посада: Офіцер взводу інструкторів
Обставини смерті: Ранком 29-го серпня 2014 р., під час виходу т.зв. Зеленим коридором з Іловайського котла, пожежна машина рухалась в автоколоні батальйону Донбас з с. Многопілля до с. Червоносільське. На околиці с. Червоносільске пожежна машина натрапила на позицію російського танку Т-72 зі складу 6-ї окремої танкової бригади збройних сил РФ і отримала пряме попадання. Сергій був у середині машини. Загинув разом з Редом, Бані, Туром, Восьмим та Ахімом. 3-го вересня тіло Бірюка разом з тілами 96 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. 16-го жовтня 2014 р. тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпропетровська, як невпізнаний герой. Був упізнаний за тестами ДНК та перепохований 17 березня 2015 р. у Житомирі Військова операція: Бої за м. Іловайськ.

Народився у Воронежі (за іншими даними — у Житомирі), вся родина перебуває в Росії. 1980 року закінчив ЗОШ № 7 міста Житомир. Військовик, закінчив школу прапорщиків, служив у десантних військах. Проживав у Житомирі, працював в охоронних фірмах.

Відразу після російської інвазії до Криму пішов до військкомату, не взяли через вік. Пішов добровольцем, начальник майстерні технічної діагностики й ремонтних робіт, заступник командира 1-го взводу 3-ї розвідувальної роти, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас», псевдо «Бірюк».

На околиці Червоносільського пожежна машина наштовхнулася на позицію російського танка Т-72 (6-а окрема танкова бригада збройних сил РФ), танк вистрелив прямою наводкою. Коли намагався полагодити один з автотранспортних засобів батальйону та відстрілювався, загинув від кулі снайпера молодший сержант Іван Ганя. «Тур» був у кабіні; загинув разом з «Редом», «Бані», «Восьмим», «Бірюком» (перебував усередині машини) та «Ахімом».

3 вересня тіло Ковєшнікова з тілами 96 інших загиблих привезено до дніпропетровського морга. 16 жовтня тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровська, як невпізнаний захисник України.

Упізнаний за тестами ДНК, 17 березня 2015-го перепохований у Житомирі, Смолянське військове кладовище.

Без Сергія лишилися дружина, син 1996 р.н.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 8, місце 18.