Коваль Олег Миколайович
Закінчив Лисянську загальноосвітню школу № 2. 1990 року вступив до вищого військово-інженерного училища (Нижній Новгород). Після розпаду СРСР у серпні 1992 р. переведений до Сімферопольського вищого військово-будівельного училища, яке закінчив у червні 1994 р. і здобув спеціальність «інженер з будівництва і експлуатації будівель і споруд» та звання лейтенант.
Після закінчення училища у місті Чоп у військовій частині А-0474 на посаді заступника командира роти з виховної роботи.
У 2004 році звільнився із ЗСУ та був призначений начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, заступником головного архітектора Чопської міської ради. З 2010 — начальник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородського району.
У серпні 2014 р. добровольцем повернувся до лав ЗСУ і після військових навчань був зарахований до складу 128-ої окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади оперативного командування «Захід». Виконував обов'язки заступника командира батареї по роботі з особовим складом. Брав участь у бойових операціях в районі Дебальцева в найгарячішій фазі.
16 лютого 2015-го загинув під Дебальцевим під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» та мінометів базового табору 128-ї бригади.
Без Олега залишилася дружина, двоє дітей та онук.
Похований у Лисянці.
Присвята сина:
.mw-parser-output .template-text-text{background:#FFF8DC;color:var(--color-base,#202122);font-style:italic;border:thin solid #eaecf0}@media screen{html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .template-text-text{background:#301d00}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .template-text-text{background:#301d00}} Одного разу я прокинусь вранці рано,Грайливо сонце буде небо цілувати,
Птахи за вікнами співатимуть сопрано,
А у кутку у чорній хустці… сива мати…
Що то за горе і чи це мені наснилось?
Та янгол за спиною відповість мені:
«Тебе немає, вже за тебе помолились.
Ти вбитий „Градом“ був учора на війні…