Колісник Дан Вікторович
З 13-ти років навчався у військовому ліцеї в Кам'янці-Подільському, закінчив Львівську академію сухопутних військ. Служив у військовій частині А0661 (Хмельницький).
Приймав участь у Антитерористичній операції на сході України.
24 липня Колісник отримав завдання провести пошук противника в районі Первомайська вдень — без точної розвідувальної інформації — розвідка боєм. Найближчий блок-пост тримали бійці з «Омеги» приблизно в 12 кілометрах. Було надано групу підтримки — у разі контакту та для забезпечення евакуації − 1 «БТР-80» та 1 неброньований вантажний «Урал», в кузові якого встановлений кулемет «ДШК». Пересувалися по «зеленці», забезпечуючи повну таємність. Приблизно в 4 кілометрах від Первомайська вийшли до мосту через залізничний переїзд, де стояв самотній мікроавтобус — у нього не було номерів — під мостом оптимальне місце для обладнання опорного пункту, блок-посту чи засідки противника. Після 1,5 години спостереження підійшли до автівки, де виявили бронежилет російського виробництва, пропуск «ДНР» та дев'ять переносних зенітно-ракетних комплексів. Після того група розосередилася навколо мікроавтобуса. Після кількох годин спостереження з боку Первомайська під міст під'їхала автомобільна колона — 2 «Жигулі», 2 автобуси «ПАЗ», мікроавтобус «Газель», джип — зупинилися в 15 метрах від замаскованого загону — 70-80 осіб у формі «ДНР» з «георгіївськими стрічками». Колісник наказав відкрити вогонь, дві групи відкрили вогонь впритул, розподіливши цілі, накрили всі автобуси. Більшість терористів з автобусів не вийшли, хто встиг вискочити — не втекли. З лісу почали висуватися нові групи озброєних терористів, український загін під прикриттям групи прикриття почав швидкий відхід. Операція пройшла без втрат. В найближчій лісопосадці вийшов з ладу дальній радіозв'язок, не було змоги повідомити про обстановку. Командир групи підтримки не мав контакту та не міг отримати на висування — але він чув звуки бою та припустив, що загін потрапив у складну ситуацію, тому вирішив їхати на допомогу. Група підтримки висунулася, головний загін не міг повідомити, що його вже немає на місці бою. Коли вони вийшли до мосту приблизно через 20 хвилин, їх зустрів щільний вогонь великих сил терористів — головний загін на той час був в 900 метрах, і по ньому вів вогонь міномет. Після відходу групи прикриття капітан піднявся в кузов «Урала» — він був весь залитий кров'ю, усі четверо бійців були важкопоранені. Загинули Василь Кобернюк, Тарас Якимчук, Андрій Чабан, Володимир Черкасов.
Загинув 26 жовтня 2014-го в бою, під час операції з прориву оточення навколо 32-го блок-посту.
Похований 30 жовтня в Червонограді на Львівщині, звідки родом дружина.