Хіньов Ігор Павлович

Народився 1984 року в місті Болград (Одеська область); виростав із старшим братом у родині Павла Володимировича і Євгенії Григорівни Хіньових. Батько служив у 217-му парашутно-десантному полку, мама працювала на автотранспортному підприємстві диспетчером. Навчався в Болградській гімназії ім. Г. С. Раковського, брав участь та вигравав у різних конкурсах й олімпіадах. Після школи вступив до Ізмаїльського технікуму електрифікації та механізації. 2003 року проходив строкову службу у Київському окремому полку Президента України; пройшов підготовку у навчальному центрі «Десна». Після демобілізації закінчив третій курс технікуму, але вирішив присвятити себе військовій справі; батько схвалив його рішення. Ігор підписав контракт. Незабаром Ігоря було призначено заступником командира взводу. 2013 року старшого солдата Хіньова направили навчатися до Миколаївської філії міжрегіональної академії управління персоналом.

В часі війни — старший стрілець, 28-ма окрема механізована бригада. Не казав батькам де він, намагався рідним дзвонити щодня, казав, що у відрядженні. Потім попередив — не зможе якийсь час дзвонити, бо буде на навчаннях (насправді в цей час у Криму захищав аеропорт «Бельбек»). У липні-серпні не телефонував додому майже чотири тижні. В боях на кордоні їх придавило стіною; товариші по службі загинули, а Ігор зазнав контузії але зміг вибратися. Першою справою подзвонив додому. Востаннє телефонував рідним 19 серпня.

Загинув 21 серпня 2014-го під час обстрілу терористами з РСЗВ «Ураган» в районі Кутейникове — Старобешеве. Прикрив своїм тілом двох бойових товаришів. Тоді ж загинув лейтенант Сергій Ончуров.

Похований в місті Болград 25 серпня 2014 року.