Карпо Сергій Едуардович «Мальок»
Дата та місце народження: 24 червня 1995 р., с. Коровій Яр, Краснолиманський район, Донецька область
Місце поховання: м. Дніпро
Звання: Молодший сержант міліції
Посада: Міліціонер
Обставини смерті: Зник безвісти 13 лютого 2015 р. попавши під обстріл під час виконання бойового завдання по вивозу поранених з РОП Мойша (м. Дебальцеве). Разом з Сергієм загинули молодший сержант міліції Д. Стрілець, рядовий міліції В. Лаговський, молодший сержант міліції В. Домченко (БПСМОП Львів), молодший сержант міліції І. Лехмінко (БПСМОП Львів), солдат С. Іволга (17 ОТБр), старший лейтенант Д. Каморніков (17 ОТБр) та старший солдат О. Павлюк (17 ОТБр). Сержант Р. Голік (40 ОМпБ) вважається зниклим безвісти. Похований 3 квітня 2015 р. на Краснопільському кладовищі, як тимчасово невстановлений захисник України. Ідентифікований по ДНК та визнаний загиблим слідчими органами, про що складено відповідну постанову. Стасовський Юрій: Першим йшов наш танк Болівар, наступна - наша БМП-1 Йожик потім БРДМ, танк з Артемівська замикав колону. Почали рух, Болівар відпрацював в тунель під ростовською трасою, чеше з НСВТ двори. Тут перед ним за двісті метрів виїздить вантажівка з сепарастами. В гарматі якраз ОФС заряджений. Постріл, від автомобіля тільки клоччя полетіло, сепари потім казали, що 14 вбитих одним вибухом було. Але бронетехніка не прикрита піхотою легка здобич в місті. Вороги з стрілецької зброї вели дуже інтенсивний вогонь, до того ж з відстані 30-50 метрів. На броні танку, БМП та БРДМ сидів десант, почали працювати у відповідь, але зразу ж загинули міліціонери з батальйону Артемівськ Стрелець Дмитро Анатолійович, Лаговський Віктор Анатолійович, Карпо Сергій Едуардович, з батальйону Львів Лехмінко Ігор Ігорович, Домченко Владислав Анатолійович. Отримав поранення Юрій Горбачов. Ворожі гранатометники та міномет починають працювати по колоні. Першим підбивають Болівара. Ворожа міна потрапила по кормі, вивела з ладу двигун. Тільки танк заглох, почали стріляти гранатометники. Екіпаж встиг вискочити з танку, пересіли на нашу БМП-1. Біля колодязя колона звернула вліво, до траси. По ній зразу ж почали працювати гранатомети. Декілька пострілів пройшло поряд, потім влучання одне, друге. Танкістів зверху скинуло зразу, загинули командир Болівара Каморніков Денис Миколайович та солдат Іволга Сергій Олексійович. Беха продовжує рух, але вже, горить, в ній починає вибухати боєкомплект. Коли танк з Артемівська проїздив біля неї в БМП вже підірвало башту і з неї валив густий чорний дим. В ній загинув оператор-навідник Олег Павлюк, Руслан Голік, поранило Бєлікова і вдруге поранило Горба Юрія. Він з Олексієм Бєліковим пішки вийшли до нашого блокпоста. Звідти їх відвезли на Хрест та разом з іншими пораненими спробували вивезти в Артемівськ. Але по дорозі вантажівка потрапила під обстріл і змушена була повернутись. Тоді вони пішки продовжили шлях і вийшли в Луганське, звідки їх евакуювали в госпіталь Місце поховання: м. Дніпропетровськ, Краснопільське кладовище, участок № 79 (фото пам'ятника, 48°25'17.0N 34°57'13.0E).
У часі війни — молодший сержант міліції, боєць батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Артемівськ».
Загинув 13 лютого 2015-го у бою за Дебальцеве: підрозділ потрапив у засідку під час проведення розвідки при виконанні завдання по вивозу поранених 40–ї бригади з села Октябрське, був поранений, і його намагалися вивезти на БТР-і, який обстріляли терористи. Тоді ж загинули Віктор Лаговський та Дмитро Стрєлець.
Перебував у списку зниклих безвісти, похований 3 квітня 2015-го у місті Дніпро на Краснопільському цвинтарі як тимчасово невстановлений вояк, ділянка № 79. Ідентифікований за експертизою ДНК, визнаний слідчими органами загиблим, про це складено відповідну постанову.