Кандела Володимир Васильович

Народився 1988 року в селі Першотравенка (Магдалинівський район, Дніпропетровська область). 2005 року закінчив ЗОШ села Першотравенка. Батько був сільським ветеринаром, тож син вирішив продовжити його справу. Після школи вступив на факультет ветеринарної медицини Дніпропетровського державного аграрного університету. Закінчивши його у 2011 р., повернувся в село, разом із родиною займався фермерством, вирощував хліб.

З квітня 2013 року служив за контрактом. Сержант з матеріально-технічного забезпечення роти, 25-а окрема повітрянодесантна бригада.

З початком бойових дій на сході України брав участь в боях в районі Волновахи та Амвросіївки. Отримав легке поранення і контузію середньої тяжкості, але взводу свого не полишив.

7 серпня 2014 р. три штурмові групи під загальним командуванням полковника Ігоря Гордійчука звільнили від бойовиків з батальйону «Восток» та взяли під контроль стратегічну висоту Савур-Могила на Донеччині, на межі з російським кордоном. Українські бійці утримували позиції до 26 серпня під шквальним вогнем російських «градів», який вівся з території РФ, відбиваючи танкові атаки. 18 серпня була запланована ротація захисників висоти. Операцією керував полковник Петро Потєхін. На штурм висоти брали лише добровольців. "Керівник операції попередив хлопців, що Савур-могила — це «квиток в один кінець і в бій підуть тільки добровольці. Вперед вийшло семеро, у тому числі Володя», — розповідала мати бійця Алла Кандела.

19 серпня 2014 загинув під час захисту висоти Савур-могила, яку штурмували терористично-російські загони. Група українських вояків потрапила під вогонь танків бойовиків, шансів у них не було. Володимир перебував усередині меморіалу героям Савур-Могили, коли його розстрілював ворожий танк. Будучи смертельно пораненим, прикрив тілом свого важко пораненого командира — полковника Потєхіна.

Під час бою він ще встиг подзвонити до брата і попросити потурбуватися про батьків і про наречену Василину, з якою планував одружитися за кілька місяців, після повернення.

Похований на кладовищі села Першотравенка Магдалинівського району.

Вдома лишилася вагітна на той час наречена Василіса, батьки, старший брат. Вже після смерті Володимира народилася донечка.