Калінін Сергій Володимирович
народився 1974 року та проживав у місті Запоріжжя, Шевченківський район. По закінченні школи № 55 працював на Запорізькому абразивному комбінаті, відслужив в армії, у прикордонних військах в Одесі. Працював на «Кремнійполімері» та в компанії «Вітадент».
Призваний за мобілізацією 11 квітня 2014 року, солдат, номер обслуги зенітно-ракетного взводу, 93-тя окрема механізована бригада.
Загинув під час виходу з оточення під Іловайськом на дорозі поміж селами Кутейникове та Осикове (Старобешівський район). Перебував біля зенітної установки у кузові ЗІЛ-131, був вбитий снайпером. Коли машину було підбито, бійці пересіли до іншої. Тіла вбитих Андрія Денщикова та Сергія Калініна залишилися в кузові, 31 серпня були підірвані терористами разом з машиною. Станом на вересень 2014 року перебував в списках полонених.
11 вересня 2014-го рештки були зібрані та вивезені пошуковцями Місії «Ексгумація-200» («Чорний тюльпан»). Упізнаний за експертизою ДНК серед загиблих. 26 вересня 2015 року з воїном попрощалися в Запоріжжі.
Залишилися батьки, дружина та троє дітей.