Калінін Сергій Володимирович

Калінін Сергій Володимирович
Дата та місце народження: 25 серпня 1974 р., м. Запоріжжя
Дата та місце смерті: 29 серпня 2014 (40 років) с. Осикове, Донецька область
Місце поховання: м. Запоріжжя
Звання: Солдат
Посада: Номер обслуги
Підрозділ: 93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр»
Обставини смерті: Входив до складу розрахунку зенітної установки, облаштованої у кузові вантажівки ЗІЛ-131. Загинув 29-го серпня 2014 р під час виходу з Іловайського котла т.зв. Зеленим коридором на дорозі поміж с. Кутєйніково та Осиково. Стояв біля зенітки та був застрелений снайпером. Незабаром машина була підбита і ті, хто їхали на ній, пересіли на іншу. В машині залишились тіла А. А. Денщикова та С. В. Калініна. 31-го серпня ця машина була підірвана сепаратистами разом з тілами загиблих. Рештки героя були зібрані пошуковцями Місії Евакуація-200 (Чорний тюльпан) 11-го вересня 2014 р. поруч з понівеченою машиною та привезені до м. Запоріжжя. Був опізнаний за тестами ДНК в вересні 2015 р.

Проживав у місті Запоріжжя, Шевченківський район. По закінченні школи працював на Запорізькому абразивному комбінаті, відслужив в армії, у прикордонних військах в Одесі.

Призваний за мобілізацією 11 квітня 2014 року, солдат, номер обслуги зенітно-ракетного взводу, 93-тя окрема механізована бригада.

Загинув під час виходу з оточення під Іловайськом на дорозі поміж селами Кутейникове та Осикове (Старобешівський район). Перебував біля зенітної установки у кузові ЗІЛ-131, був вбитий снайпером. Коли машину було підбито, бійці пересіли до іншої. Тіла вбитих Андрія Денщикова та Сергія Калініна залишилися в кузові, 31 серпня були підірвані терористами разом з машиною.

11 вересня рештки були зібрані та вивезені пошуковцями Місії «Ексгумація-200» («Чорний тюльпан»). Упізнаний за експертизою ДНК серед загиблих. 26 вересня 2015 року з воїном попрощалися в Запоріжжі.

Залишилися батьки, дружина та троє дітей.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 6, місце 38.