Калакун Віталій Анатолійович

Народився 1991 року в селі Улянівка (Новобузький район, Миколаївська область). Закінчив Ганнівську ЗОШ, вступив до Новобузького педагогічного коледжу. Отримавши диплом, пройшов строкову службу в лавах української армії. Коли повернувся, порадився з батьком і вирішив піти до війська на службу за контрактом. З 2013 року — військовослужбовець за контрактом, навідник танка 1-го взводу 3-ї танкової роти 1-го танкового батальйону, 17-та окрема танкова бригада.

Згорів у танку 29 серпня 2014 року під час прориву з оточення під Іловайськом. Танк Віталія йшов першим в колоні, яка виходила до села, був розстріляний російськими танками, загинув весь екіпаж — механік-водій Василь Милащенко, командир танка Віталій Король, навідник Віталій Калакун.

2 вересня 2014-го тіло Віталія Калакуна разом з тілами 87 інших загиблих у Іловайському котлі було привезено до Запоріжжя.

Вважався зниклим безвісти; перебував в списках полонених. Остаточно ідентифікований за тестами ДНК та свідченнями бойових побратимів.

Одначе перепохований 7 серпня 2015 року на братському кладовищі у Запоріжжі (Кушугум) — як невстановлений боєць.

Без сина лишились батьки.