Калакун Віталій Анатолійович

Калакун Віталій Анатолійович
Дата та місце народження: 15 листопада 1991 р., с. Улянівка, Миколаївська область
Дата та місце смерті: 29 серпня 2014 (22 роки) с. Новокатеринівка, Донецька область
Місце поховання: м. Запоріжжя
Звання: Старший солдат
Посада: Навідник танка
Підрозділ: 17-та окрема танкова Криворізька бригада імені Костянтина Пестушка
Обставини смерті: Загинув 29 серпня 2014 року під час під час виходу з Іловайського котла т.зв. Зеленим коридором - прориву танків бригади до с. Новокатеринівка збоку хутора Горбатенко. Танк, в якому був В.А. Калакун, ішов першим, та був розстріляний російськими танками. Загинув разом з усім екіпажем: солдатом В. Милащенко (механік-водій) та солдатом В. Королем (командир танку). 2-го вересня 2014 р. тіло Калакуна В.А. разом з тілами 87 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до привезений до м. Запоріжжя. Остаточно ідентифікований за тестами ДНК та свідченнями товаришів по службі. Проте перепохований 7.08.2015 р. на братському кладовищі у Запоріжжі (Кушугум) як невстановлений боєць.

Закінчив Ганнівську ЗОШ, військовослужбовець за контрактом, навідник танка 1-го взводу 3-ї танкової роти 1-го танкового батальйону, 17-та окрема танкова бригада.

Згорів у танку під час прориву з оточення під Іловайськом. Танк Віталія йшов першим в колоні, яка виходила до села, був розстріляний російськими танками, загинув весь екіпаж — механік-водій Василь Милащенко, командир танка Віталій Король, навідник Віталій Калакун.

2 вересня 2014-го тіло Віталія Калакуна разом з тілами 87 інших загиблих у Іловайському котлі було привезено до Запоріжжя.

Вважався зниклим безвісти. Остаточно ідентифікований за тестами ДНК та свідченнями бойових побратимів.

Одначе перепохований 7 серпня 2015 року на братському кладовищі у Запоріжжі (Кушугум) — як невстановлений боєць.