Кабанов Сергій Леонідович «Кабанчик»

Кабанов Сергій Леонідович
Дата та місце народження: 27 травня 1971 р., м. Тараща, Київська область
Дата та місце смерті: 28 грудня 2016 (45 років) с. Троїцьке, Луганська область
Місце поховання: м. Тараща, Київська область
Звання: Старшина
Посада: Старший сапер-гранатометник
Обставини смерті: Загинув 28 грудня 2016 р. неподалік села Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області. Як розповів комбат Є. Лавров, група саперів поверталася з розмінування. Сергій помітив міну МОН-50 під снігом, зупинився, присів, і в цей час спрацювала розтяжка.

Сергій Кабанов народився в місті Тараща на Київщині. До війни працював у столярній майстерні.

В липні 2014 року мобілізований як доброволець до 25-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь», після підготовки на полігоні навчального центру «Десна» вирушив на фронт. Старшина, старший сапер — гранатометник інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь» 54-ї ОМБр. Воював в районі Донецького аеропорту, обороняв Вуглегірськ і Дебальцеве під час найважчих боїв, на фронті був поранений у шию та після лікування повернувся до свого батальйону. 1 лютого 2016 підписав контракт на 5 місяців, а 1 серпня його подовжив.

Загинув 28 грудня 2016 року, близько 14:00, під час виконання бойового завдання неподалік села Троїцьке Луганської області («світлодарська дуга»). Бійці Грузинського національного легіону (3-й взвод, 3-я рота 25-го ОМПБ) провели успішну операцію «Сухумі», в результаті якої відвоювали висоту 164,6 у російських бойовиків. Українські сапери вирушили на розмінування. Як розповів комбат Є. Лавров, група саперів поверталася з розмінування від нової позиції. Сергій помітив міну МОН-50 під снігом, зупинився, присів, підняв руку, щоб зупинити інших, і в цей момент спрацювала «розтяжка». Вибухом Сергія розірвало, ще двоє саперів зазнали тяжких поранень.

Побратими Сергія, які пройшли з ним від початку формування батальйону, згадують його як високопрофесійного досвідченого сапера, патріота, вірного товариша, який врятував чи мало життів.

Поховали воїна 31 грудня у рідній Таращі, поряд із могилою батька. Залишились мати, брат і дорослий син. Брат Сергія захищає Батьківщину у складі 72 ОМБр.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 9, ряд 4, місце 15.