Кабалюк Дмитро Васильович «Шок»

Кабалюк Дмитро Васильович
Дата та місце народження: 7 листопада 1981 р., с. Великий Ключів, Івано-Франківська область
Дата та місце смерті: 29 серпня 2014 (32 роки) с. Червоносільське, Донецька область
Місце поховання: с. Великий Ключів, Івано-Франківська область
Звання: Солдат резерву
Посада: Старший навідник
Підрозділ: 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас»
Обставини смерті: Ранком 29-го серпня 2014 р., під час виходу т.зв. Зеленим коридором з Іловайського котла, їхав в УАЗі №459 у складі автоколони батальйону Донбас по дорозі з с. Многопілля до с. Червоносільське. Машину було підбито, і Шок загинув. У цій же машині був Чумак. 3-го вересня тіло Шока разом з тілами 96 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. Був упізнаний родичами та похований.

Дмитро Кабалюк народився 7 листопада 1981 року в с. Великий Ключів, Коломийський район, Івано-Франківська область. Закінчив духовну семінарію, кілька років був священником, потім працював у сфері нерухомості. Останнім часом мешкав у Києві.

В часі війни — солдат; старший навідник, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас»; пішов добровольцем на початку літа. Брав участь у боях за Слов'янськ, Попасну, Горлівку, Первомайськ.

29 серпня 2014 року ранком під час виходу «зеленим коридором» з Іловайського котла їхав в УАЗ і № 459, в складі автоколони батальйону «Донбас» — по дорозі з Многопілля до Червоносільського. Машину підбили, Дмитро загинув, у цьому ж авто загинув боєць «Чумак». 3 вересня 2014 року тіло Кабалюка разом із тілами 96 інших загиблих у «Іловайському котлі» привезли до дніпропетровського моргу.

Упізнаний родичами й похований у селі Великий Ключів біля могили Січових Стрільців.

Вдома залишилися хвора мама, батько, брат, дружина, дві доньки, син.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 8, місце 15.