Іващенко Валерій Володимирович

Іващенко Валерій Володимирович
Дата та місце народження: 10 жовтня 1992 р., с. Городище, Житомирська область
Дата та місце смерті: 11 липня 2014 (21 рік) м. Олександрівськ, Луганська міська рада, Луганська область
Місце поховання: с. Городище, Житомирська область
Звання: Старший солдат
Посада: Кулеметник
Підрозділ: 30-а окрема механізована бригада
Обставини смерті: Загинув 11 липня 2014 року загинув у бою з терористами — о 12-й годині поблизу Олександрівська під Луганськом колона українських бійців потрапила в засідку. У тому ж бою загинув солдат Ю. Оліферчук.

Валерій Іващенко народився 30 липня 1956 року в місті Запоріжжі. У 1978 році закінчив Військову інженерну академію ім. А. Ф. Можайського. Офіцерську службу розпочав на космодромі «Байконур».

З 1978 до 1993 року військову службу проходив на інженерних та командних посадах на космодромах «Байконур» та «Плесецьк». У 1993 році закінчив Військову академію ім. Ф. Е. Дзержинського. У 1993—1995 роках службу проходив на посадах у штабі Озброєння Міністерства оборони України.

З 1995 по 1996 рік — начальник групи Центру адміністративного управління Стратегічними ядерними силами Міністерства оборони України. З 1996 по 2000 рік працював в Управлінні з питань оборонно-мобілізаційної роботи та правоохоронних органів Кабінету Міністрів України.

У 2000—2001 роках — державний експерт Управління зовнішньополітичних аспектів національної безпеки Апарату Ради національної безпеки і оборони України.

З 2001 по 2003 рік обіймав посаду завідувача відділу Державної комісії з питань оборонно-промислового комплексу України.

З 2003 по 2005 рік — начальник Управління з питань оборонно-промислової політики Секретаріату Кабінету Міністрів України. У 2005 році — заступник начальника Управління промислової політики Секретаріату Кабінету Міністрів України.

У 2005—2007 роках — заступник керівника Головної служби безпекової та оборонної політики — керівник департаменту оборонного будівництва Секретаріату Президента України.

З жовтня 2007 року по червень 2009 року обіймав посаду заступника Міністра оборони України. Після відставки Єханурова розпорядженням Кабінету міністрів України № 604-р від 5 червня 2009 року призначений на посаду першого заступника Міністра оборони України, до березня 2010 року виконував обов'язки Міністра оборони України.

З 2013 року до 2019 року проживав у Копенгагені. Працював у Данській Королівській Академії оборони.

У листопаді 2019 року відмовився від статусу політичного біженця в Данії та повернувся в Україну.

Перший заступник Міністра з питань стратегічних галузей промисловості (серпень 2020 року — вересень 2021 року).

Одружений. Має сина та доньку.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 1, ряд 4, місце 29.