Іщук Володимир Степанович «Кущ»

Іщук Володимир Степанович
Дата та місце народження: 14 серпня 1984 р., с. Бубнів, Володимир-Волинський район, Волинська область
Дата та місце смерті: 26 серпня 2014 (30 років) Помер від поранень
Місце поховання: с. Підгайці, Луцький район, Волинська область
Звання: Рядовий міліції
Посада: Міліціонер
Підрозділ: Рота патрульної служби міліції особливого призначення «Світязь»
Обставини смерті: Помер 26 серпня 2014 р. від поранень отриманих напередодні під час артилерійського обстрілу російськими бойовиками міста Іловайськ (Донецька область), де добровольці вже тиждень в оточенні і під постійними обстрілами утримували позиції.

Народився 1984 року в селі Бубнів (Локачинський район, Волинська область). Мама сама виховувала трьох дітей — чоловік загинув у віці 35 років. Після закінчення загальноосвітньої школи в селі Підгайці з 2002 по 2004 рік служив у Збройних силах України.

Міліціонер, проживав з родиною в селі Підгайці. Коли були події на Майдані, хлопці біля Луцька блокпости виставляли — він стояв там. Коли був штурм прокуратури, брав у ньому участь; потім вони їздили на навчання в Сокиричі.

У серпні 2014 зголосився добровольцем. У переддень всіх обдзвонив, переговорив. Загинув 26 серпня в час ворожого артилерійського обстрілу міста: в Іловайську добровольці перебували тиждень в оточенні та під постійними обстрілами утримували позиції. Зазнав важких поранень, вчасно евакуювати не було змоги, помер від поранень. Першим на їхньому блокпосту зазнав поранення Святослав Романюк; коли Володимира поранила — в підвал його забирав Михайло Білецький.

Вдома залишилися дружина Наталія, син Станіслав 2011 р.н. та донька Ганя 2014 р.н., мама та сестра Валентина. Похований 2 вересня 2014 року в селі Підгайці Луцького району.

Його прадід Матвій Данилюк був учасником Бою під Крутами.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 3, місце 19.