Ільницький Олександр Йосипович «Барні»

Ільницький Олександр Йосипович
Дата та місце народження: 28 лютого 1978 р., м. Турка, Львівська область
Дата та місце смерті: 9 січня 2016 (37 років) с. Зайцеве, Бахмутський район, Донецька область
Місце поховання: м. Турка, Львівська область
Обставини смерті: 9 січня 2016 р. поблизу селища Зайцеве під Горлівкою (Донецька область) під вогонь російських бойовиків потрапив цивільний автомобіль, було поранено місцеву мешканку. Олександр, ризикуючи власним життя, зробив усе можливе, щоб зупинити та вивести автомобіль з-під обстрілу, та у цей час дістав смертельного кульового поранення у голову.

Народився 28 лютого 1978 року в місті Турка Львівської області. У 1993 році закінчив 9 класів загальноосвітньої школи м. Турка. У 1993—1996 р. навчався в Турківському професійно-технічному училищі № 51 (на даний час — Турківський професійний ліцей) здобув професію електрогазозварника.

Після закінчення училища служив у Збройних Силах України. У лютому 2005 року був зарахований до Училища професійної підготовки працівників міліції Львівського юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ України на посаду курсанта.

У період з 2005-го до 2014 року проходив службу на різних посадах в Управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області: від дільничного міліціонера, оперуповноваженого карного розшуку до начальника ізолятора тимчасового тримання затриманих та взятих під варту осіб.

Із початком АТО у травні 2014 року перейшов до батальйону добровольців «Миротворець» ГУМВС України в Київській області та вирушив на Схід. Серед побратимів Ільницький мав позивний «Барні», бо статурою був схожий на ведмедика — логотип відомої марки ласощів для дітей: широкий у плечах, невисокий на зріст, усміхнений, добрий.

У серпні 2014 року під час виконання бойового завдання батальйоном «Миротворець» з виходу з оточення у м. Іловайську Олександр зазнав поранення. За виявлений при цьому героїзм Указом Президента України № 480/2015 від 20 серпня 2015 року був нагороджений медаллю «Захисник Вітчизни».

Після лікування певний час працював у Києві, в міністерстві. Повернувся на фронт до свого підрозділу; був одним з найкращих розвідників «Миротворця».

9 січня 2016 року поблизу селища Зайцеве біля Горлівки під вогонь російських терористів потрапив цивільний автомобіль, поранення зазнала місцева мешканка. Олександр Ільницький, ризикуючи власним життям, зробив усе можливе, щоби зупинити й вивести автомобіль з-під обстрілу, в цей час зазнав смертельного кульового поранення в голову.

11 січня 2016-го з Олександром попрощалися в Києві на Майдані Незалежності. Похований у місті Турка.

Без Олександра лишилися дружина та донька 2008 р.н.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 8, ряд 5, місце 10.