Ілляшенко Віктор Володимирович

Ілляшенко Віктор Володимирович
Дата та місце народження: 13 грудня 1984 р., с. Краснознаменка, Полтавська область
Дата та місце смерті: 29 серпня 2014 (29 років) с. Побєда, Донецька область
Місце поховання: с. Сергіївка, Полтавська область
Звання: Солдат
Посада: Механік-водій
Обставини смерті: Загинув 29 серпня 2014 р. під час виходу з Іловайського котла т.зв. Зеленим коридором на дорозі в районі с. Побєда. Був тимчасово похований місцевими мешканцями у братській могилі у с. Побєда. Був ексгумований 18 вересня 2014 р. пошуковцями Місії Евакуація-200 (Чорний тюльпан) та привезений до м. Дніпропетровськ. Лежав в одній могилі разом з Борищаком О.А., Яковцем Р.М., а також загиблими №№ могил 7079, 7082 (Краснопільське кладовище). Похований 18 жовтня 2014 р. на Краснопільському кладовищі, як тимчасово невстановлений захисник України. Ідентифікований по ДНК та визнаний загиблим слідчими органами, про що складено відповідну постанову.

Народився 1984 року в селі Краснознаменка (Гадяцький район, Полтавська область). Закінчив школу села Сергіївка; по тому — Краснозаводське ПТУ № 32. Працював зварником в «Полтаванафтогазі» — Глинсько-Розбишівська філія.

Мобілізований в квітні 2014-го, механік-водій 93-ї бригади.

Останній раз виходив на зв'язок 26 серпня 2014-го, того часу вже був поранений у руку. Зник безвісти під Іловайськом під час прориву з оточення, на дорозі поблизу села Побєда Старобешівського району.

Був тимчасово похований місцевими мешканцями у братській могилі в селі Побєда. Після ексгумації 18 вересня 2014-го похований на Краснопільському цвинтарі, як тимчасово невстановлений захисник України.

Лежав в одній могилі разом з Олексієм Борищаком, Романом Яковцем, також невідомими загиблими (№ могил 7079, 7082).

Ідентифікований за експертизою ДНК та визнаний загиблим слідчими органами. Без Віктора лишились батьки.

28 липня 2017 року відбулося перепоховання в рідній Сергіївці.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 6, місце 35.