Гурняк Віктор Петрович «Олігарх»

1 Життєпис 1.1 Навчання 1.2 Робота 1.3 Родина 1.4 У Пласті 1.5 У ФРІ 1.6 В АТО 1.7 Прощання Бунчужний Віктор Гурняк на «Орликіаді-2007» У пластовому однострої під час табору «Легіон» у Волинській області, 17.08.2008

Навчався у 27-й загальноосвітній школі в Тернополі, згодом у Технічному коледжі Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя.

Працював у газеті «20 хвилин» (Тернопіль), редагував пластовий часопис «Цвіт України». У 2004—2005 роках був прес-секретарем партії «ПОРА» в Тернопільській області.

Віктор Гурняк з донькою Юстиною на відкритті фотовиставки «ЄВРО-2012 крізь призму LUFA» у м. Львові, 2.08.2012

Разом із дружиною Іриною проживав у Львові, виховував доньку Юстину.

У 2020 році Юстині Гурняк присвоєно виплату стипендії від Президента України Володимира Зеленського.

До Пласту вступив у 14 років. Належав до гуртка «Сірі вовки», що входив до куреня ч. 29 ім. Юрія Старосольського. У 2004 році став одним із співзасновників та першим курінним куреня ч. 77 ім. Івана Гавдиди. Згодом стає членом 15 куреня УСП «Орден Залізної Остроги» ім. Святослава Завойовника.

Виховував юнацький гурток «Орли». Був заступником із виховної роботи станичного та окружного пластового проводу. Керував інформаційною ділянкою в Тернопільському Пласті. Організатор багатьох акцій та комендант крайового (всеукраїнського) табору «Легіон-11».

У 2005 році став засновником і першим головою Тернопільського осередку ВМГО «ФРІ».

Як волонтер упродовж останніх місяців Віктор Гурняк збирав кошти і закуповував необхідні речі, допомагав із транспортуванням і самостійно доправляв вантажі, забезпечуючи необхідним спорядженням бійців «Айдару» та інших батальйонів у зоні АТО. У липні став співзасновником військово-патріотичної організації «Український легіон». У вересні пішов служити добровольцем до батальйону «Айдар».

Загинув о 10:10 ранку 19 жовтня 2014 від мінометного снаряду, коли під обстрілом вивозив поранених у районі 32-го блокпосту поблизу селища Сміле Слов'яносербського району Луганської області.

21 жовтня з Віктором Гурняком прощався Тернопіль: спочатку сотні тернополян зустріли траурний кортеж при в'їзді до міста, далі прощання в будинку, де мешкав багато років, увечері — поминальна літургія в Архікатедральному соборі УГКЦ.

Зустріч похоронного кортежу на в'їзді до Тернополя Скорботна родина Товариші-пластуни Велелюдна панахида Прощальний хід від Архікатедри «Слава!» і квіти, як останній дар від тернополян

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Прощання з Віктором Гурняком у Тернополі

22 жовтня у львівському храмі святих апостолів Петра і Павла відбулася заупокійна літургія. Похований на Личаківському кладовищі у Львові біля пам'ятника Пласту на Меморіалі Української Галицької армії. Кілька тисяч людей зібралось, аби провести його в останню путь. Генеральний секретар Головної Пластової Булави Назар Зелінка посмертно нагородив героя найвищою пластовою відзнакою — Залізним пластовим хрестом — «За заслуги у національній визвольній боротьбі з утвердження Української держави».

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 4, ряд 6, місце 31.