Гульченко Роман Олегович

Народився 1986 року в місті Татарбунари на Одещині. 2004 року закінчив 11 класів Татарбунарської загальноосвітньої школи № 1 ім. В. З. Тура. Батько працював у міліції, і Роман змалку мріяв стати військовим, або міліціонером. Вступив на юридичний факультет технікуму економіки та права. Одружившись, мешкав із сім'єю у с. Дальник Одеської області, працював начальником охорони у торговому центрі меблів. Після розлучення повернувся до рідного міста, працював охоронцем на СТО та у ювелірній крамниці.

12 травня 2008 року вступив на військову службу за контрактом, яку розпочав на посаді стрільця у в/ч А0403. Служив у Миколаєві та Дніпрі.

В серпні 2014 добровільно вступив на контрактну службу в 79-у окрему десантно-штурмову бригаду, в/ч А0224, м. Миколаїв. Виконував бойові завдання в зоні проведення антитерористичної операції на Сході України.

Учасник оборони Донецького аеропорту. В лютому 2015-го в районі Дебальцевого взвод Гульченка виконав успішну операцію із захоплення в полон бойовиків. Був поранений у бою в с. Логвинове. Отримав військове звання молодшого сержанта, призначений командиром десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти 1-го десантно-штурмового батальйону.

Загинув 30 січня 2017 року від поранень, що отримав у бою поблизу села Водяне Ясинуватського району. Противник застосував танки, артилерію та міномети. Під час бою по позиції десантників влучила міна калібру 82-мм, Роман загинув від чисельних поранень, прикривши своїх товаришів.

1 лютого з десантником прощались у військовій частині в Миколаєві. Похований в Татарбунарах.

Залишилися батьки Тетяна Володимирівна і Олег Олександрович, сестра Ольга та 6-річна донька.