Грицаюк Олександр Володимирович

Грицаюк Олександр Володимирович
Дата та місце народження: 7 листопада 1971 р., с. Сарни, Черкаська область
Дата та місце смерті: 1 вересня 2019 (47 років) Помер від поранень
Місце поховання: с. Сарни, Черкаська область
Звання: Сержант
Посада: Старший механік-водій
Підрозділ: 24-а окрема механізована бригада
Обставини смерті: Помер 1 вересня 2019 р. в Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. Мечникова від вкрай важких мінно-вибухових поранень, отриманих 25 серпня 2019 р. в районі м. Мар'їнка (Донецька область).

Народився 1971 року в селі Сарни (Монастирищенський район, Черкаська область). Від 2004 року проживав у місті Христинівка. Навчався у Черкаському клубі юних моряків; 1989-го здобув фах електромеханіка, також — машиніст пересувної електростанції та тракторист-машиніст. Після проходження строкової служби в танкових військах протягом 1991—2003 років працював у колгоспі «Перемога» села Сарни. Від 2004 року — електриком у виробничому підрозділі «Локомотивне депо Христинівка».

31 жовтня 2017-го вступив на військову службу за контрактом; сержант, старший механік-водій відділення управління командира батальйону зв'язку 24-ї бригади.

25 серпня 2019 року в передобідню пору зазнав вкрай важких мінно-вибухових поранень під час обстрілу біля міста Мар'їнка.

Помер 1 вересня у дніпровській лікарні ім. Мечникова.

Відбулося прощання у Христинівці; похований в селі Сарни

Без Олександра лишилися батьки, три сестри, брат, дружина, четверо дітей й онуки.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 11, ряд 10, місце 13.