Гришин Сергій Миколайович «Тихий»

Гришин Сергій Миколайович
Дата та місце народження: 27 грудня 1984 р., м. Кіровоград
Дата та місце смерті: 29 липня 2014 (29 років) с. Латишеве, Донецька область
Місце поховання: м. Кіровоград
Посада: Водій
Обставини смерті: Загинув 29 липня 2014 р. під час виконання бойового завдання в складі розвідгрупи з рятування пілотів збитих літаків СУ-25 (04 синій та 33 синій) в с. Латишеве, Шахтарський район, Донецька область. Рештки героя виявлені пошуковцями Місії Евакуація-200 (Чорний тюльпан) 6 жовтня 2014 року. В січні 2015 р. був упізнаний за експертизою ДНК. 5 лютого 2015 року перепохований. Разом з Сергієм загинули підполковник С. Лисенко, капітан Т. Карпа, капітан К. Андреєнко, старшина О. Глобенко, старшина А. Шершень, сержант А. Бузуляк, старший солдат Л. Панков, старший солдат Р. Рикалов та старший солдат Я. Шимчик.

[ред. | ред. код]

Народився у м. Кропивницький (на той час Кіровоград). 2002 року закінчив кіровоградську загальноосвітню школу № 16. З дитинства захоплювався технікою, автомобілями. Протягом двох років проходив строкову армійську службу на посаді водія у м. Шостка на Сумщині. Повернувшись до рідного міста, понад 10 років працював у Кіровоградській виправній колонії № 6 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Кіровоградській області. Одночасно, з 2005 по 2010 навчався у Кіровоградському юридичному інституті Харківського національного університету внутрішніх справ, де здобув фах юриста.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України призваний 19 березня 2014 за частковою мобілізацією.

Старший солдат, водій господарчого відділення роти забезпечення 3-го загону 3-го окремого полку спецпризначення, в/ч А0680, м. Кропивницький. Власноруч відремонтував отриманий у частині «Урал» і на ньому вирушив захищати Батьківщину.

[ред. | ред. код]

28 липня 2014 розвідгрупа з 19 військовослужбовців 3-го полку під загальним командуванням підполковника Сергія Лисенка виїхала в район міста Сніжне на спецзавдання з евакуації пілотів збитого літака Су-25. Вони успішно провели операцію з порятунку одного пілота збитого штурмовика і заночували на території закинутої ферми поблизу села Латишеве. Власник ферми 61-річний Микола Бутрименко зустрів військових і запросив їх переночувати в ангарі, а сам виїхав до Сніжного і доніс про це терористам, які приїхали на бронетехніці й оточили ферму 29 липня. В нерівному бою під час прориву загинули 10 спецпризначенців: підполковник Сергій Лисенко, капітан Кирило Андреєнко, капітан Тарас Карпа (вважався зниклим безвісти), старшина Олексій Глобенко, старшина Андрій Шершень, сержант Анатолій Бузуляк, старші солдати Сергій Гришин (вважався зниклим безвісти), Ярослав Шимчик, Лев Панков та Роман Рикалов (вважався зниклим безвісти). Четверо бійців, які перебували в секретах, самостійно дістались до розташування своїх військ. П'ятеро поранених потрапили у полон, згодом їх звільнили за обміном.

Довгий час про долю водія УРАЛу Гришина було невідомо. Як з'ясувалося пізніше, важкопоранений боєць потрапив у полон і того ж дня помер від поранень. Рештки знайдені пошуковцями Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») 6 жовтня 2014 року та ідентифіковані за експертизою ДНК.

5 лютого 2015 з воїном прощались у Кропивницькому, похований на Алеї Слави Рівнянського кладовища.

Залишились батьки та сестра.

27 червня 2016 було затримано зрадника Бутрименка, який навів російських терористів на місце розташування українського підрозділу.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 2, ряд 9, місце 1.