Гринчишин Максим Ігорович «Прометей»

1996 року закінчив луцьку середню школу № 9. З 1996 по 1997 рік навчався у Луцькому вищому професійному училищі будівництва і архітектури в групі № 32 за професією муляр–штукатур, у 1997—1998 продовжив навчання в училищі за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» в групі ВПУ-12.

Захоплювався гірським туризмом, був серед засновників туристичного клубу «Ми». На початку 2000-х кілька років прожив за кордоном, працював у Мілані в сфері ІТ. Вільно володів італійською мовою, завдяки чому у 2004 році допоміг чоловіку своєї зведеної сестри футболісту ФК «Шахтар» Анатолію Тимощуку у комунікації з керівництвом ФК «Мілан».

2009 року закінчив Луцький національний технічний університет, факультет будівництва та дизайну, за спеціальністю «Промислове та цивільне будівництво». Працював бригадиром на Луцькому спецкомбінаті.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України 14 серпня 2014 року призваний за частковою мобілізацією Луцьким об'єднаним міським військовим комісаріатом. Пройшов двотижневі навчання у 184-му навчальному центрі в с. Старичі Яворівського району, після чого був направлений до 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква, Київська область. З 30 серпня виконував завдання на території проведення антитерористичної операції на Сході України. В подальшому підписав контракт. Маючи звання молодшого лейтенанта, проходив службу на посаді командира зенітно-ракетного взводу 1-го механізованого батальйону. Воював в районі Волновахи, Старогнатівки, обороняв Авдіївку.

Загинув 19 лютого 2017 року від кулі снайпера під час виконання бойового завдання в районі міста Авдіївка.

Про Максима:

«Він був скурпульозною людиною. В нього не було такого, „совдепного“, байдужого відношення до будь-якої справи. Він хотів, щоб все було чітко і зроблено так, як має бути», — боєць 72-ї бригади Сергій Ліщук.

«Це була унікальна людина. Все, що він робив, він робив до кінця. Це був для мене хороший приклад самопожертви», — військовий капелан Мар'ян Михайлишин.

Похований 22 лютого на міському кладовищі Луцька в селі Гаразджа, на Алеї почесних поховань.

Посмертно присвоєне військове звання лейтенанта.

Залишились мати Лариса Володимирівна Гринчишин, брат Дмитро Літушко, зведена сестра Надія Навроцька.